Кальсони колись носили з кількох причин: вони зігрівали, запобігали подразненню від грубих вовняних штанів і вбирали піт, оскільки білизну було легше прати, ніж штани. З повсякденного гардеробу їх витіснили труси та центральне опалення, але кальсони повністю не зникли. Сучасну термобілизну, яку обирають для зими, шиють за схожим кроєм, відмінність полягає переважно у тканині. Для вулиці краще підійде вовна або синтетика, аніж бавовна.
Якими були кальсони
Класичні кальсони — це довгі штани до щиколоток. Їх шили з білої бязі — простої та недорогої бавовняної тканини. Вузький пояс застібався на ґудзики, обтягнуті тканиною, а внизу штанини зав’язували тасьмою. Для холодів існувала білизна з байки — бавовняної тканини з густим начосом — та вовняна трикотажна. Кальсони носили в комплекті з натільною сорочкою. Слово “кальсони” походить з французької (caleçon), а до неї — з італійської calzoni, що означає “штани”. Українською їх називали підштанки.
В Америці сорочку та кальсони часто об’єднували в один комбінезон на ґудзиках. Традиційно його шили з червоної фланелі, з клапаном на спині. Цей винахід запатентували у 1868 році як жіночу білизну, але невдовзі його почали носити й чоловіки.
Навіщо їх носили
Перша причина — тепло. У сільській місцевості центральне опалення було рідкістю: навіть у 1989 році в СРСР ним користувалася лише кожна п’ята сільська родина, решта опалювала будинки за допомогою печей.
Друга причина — штани. Їх виготовляли з вовни та сукна, а груба вовна могла колотися, подразнюючи шкіру товстими волокнами. Тонкий бавовняний прошарок усував цю проблему.
Третя причина — прання. У XVIII столітті верхній одяг взагалі не прали водою з милом. Навіть у XIX столітті вважалося, що білизна потрібна для захисту верхнього одягу від тіла. Піт та бруд залишалися на кальсонах — їх змінювали та прали, а штани носили далі. В армії така практика зберігається й досі: взимку солдатам видають кальсони з сорочкою, а натільну білизну змінюють раз на тиждень, у банний день.
Як кальсони поступилися трусам
В Америці довгу білизну з повсякденного вжитку витіснили центральне опалення, обтислий одяг та спорт. Короткі труси з’явилися як спортивний одяг: у 1925 році в США випустили вільні труси на гумці для боксерів, а в січні 1935-го в Чикаго почали продавати обтислі труси Jockey.
В Україні труси почали шити на межі 1920-30-х років, спочатку для спорту, і молодь поступово переходила на них. Кальсони тим часом зазнавали змін: після війни з’явилися трикотажні — рожеві та блакитні, з манжетами замість зав’язок. Чоловіки старшого покоління і на початку 1960-х носили білі бязеві. На межі 1980-90-х років із чоловічих кальсонів навіть шили модні жіночі кофтинки.
Чим термобілизна відрізняється від кальсонів
Фасон майже той самий: довгі обтислі штани, часто в комплекті з кофтою з довгим рукавом. Відмінність полягає у тканині.
- Бавовна — бязь, байка, бавовняний трикотаж — приємна до тіла, але вбирає піт, утримує його біля шкіри й сохне довше за синтетику. У вологому стані вона майже не гріє.
- Вовна гріє навіть у вологому стані. Тонка вовна, наприклад мериносова, майже не колеться.
- Синтетика — поліпропілен, поліестер — майже не вбирає воду: вона відводить піт від шкіри й швидко сохне. Недолік — швидше набуває неприємного запаху.
З цього випливає просте правило. Для вулиці — якщо ви багато ходите пішки, катаєтеся на лижах, працюєте на свіжому повітрі — під штани потрібна вовна або синтетика, а не бавовна. Якщо ви довго нерухомо сидите на морозі, наприклад на риболовлі, додатково вдягніть теплі штани зверху.
Бавовна з начосом добре підходить для прохолодних приміщень, де ви не пітнієте.
Важливо також пам’ятати, що одних джинсів у сильний мороз недостатньо — вони щільно облягають і не утримують тепле повітря. Кілька тонких шарів одягу тепліші за один товстий, а якщо стає жарко, один шар завжди можна зняти.
Джерело: ukr.media