Існує поширена думка, що хліб, який подали до супу, варто доїсти повністю, навіть якщо він залишився в кошику. Водночас, деякі правила етикету можуть здатися надто суворими. Розглянемо, що насправді дозволено, а що вважається неприйнятним.
Доїсти хліб, який залишився, цілком допустимо. Його подають саме до супу, і якщо гість не встиг з’їсти весь хліб, господарі мають запропонувати ще. Правила передбачають, що їсти хліб слід маленькими шматочками, відламуючи руками над власною тарілкою. На офіційних прийомах макати хліб у суп або використовувати його для витирання тарілки не прийнято, проте в домашніх умовах ці правила можуть бути м’якшими.
Хліб подають до супу, щоб його з’їли
Емілі Пост у своїй книзі 1922 року зазначала, що хліб подавали гостям протягом усього обіду, а хлібні тарілки прибирали лише перед десертом. Якщо у гостя закінчувався хліб, йому мали запропонувати новий, а сам гість міг спокійно попросити: «Хліба, будь ласка».
Таким чином, доїдений шматок хліба не викликає здивування. Непристойно перебирати хліб у спільному кошику, вибираючи менший шматок. Слід брати рукою ту скибку, до якої торкнулися першою. Гратися з хлібом за столом, наприклад, катати кульки з м’якушки, вважається ознакою невихованості.
Хлібна тарілка завжди ліворуч
Власний хліб кладуть на маленьку тарілку, розташовану ліворуч від основної. Щоб запам’ятати, де чия тарілка, існує простий прийом: з’єднайте кінчики великого та вказівного пальців обох рук. Ліва рука утворить літеру «b» (bread – хліб), а права – літеру «d» (drinks – напої). Цей прийом допомагав і самій Емілі Пост, яка нерідко плутала хлібні тарілки. Якщо окремої тарілки немає, хліб кладуть на край своєї.
Відламувати, а не відкушувати
Від скибки хліба відламують невеликий шматочок, розрахований на один укус, і одразу з’їдають. Наступний шматочок відламують після того, як з’їли попередній, а не розламують усю скибку заздалегідь. Це роблять над власною тарілкою, щоб уникнути крихт на скатертині. Відкушувати від цілої скибки або різати її ножем не прийнято.
З маслом діють аналогічно. Ножем для масла беруть невелику кількість зі спільної масельнички й кладуть на край своєї тарілки. Потім намазують кожен відламаний шматочок окремо, не тримаючи його на долоні. Виняток становлять гарячі тости, які можна намазати цілком, поки масло тане.
Чому хліб ламають руками
Існує версія, що в середньовіччі, коли основним столовим прибором був ніж, призначений для м’яса, хліб ламали руками. До XIV століття скибки хліба слугували тарілками. Інша теорія полягає в тому, що повільне відламування, намазування та вживання хліба свідчить про неквапливість і помірність під час їжі.
У давнину в селах правила могли бути іншими. Хліб, щойно спечений, або перший з нового врожаю, часто ламали руками. В українських традиціях, зокрема на Поліссі, ламати хліб у звичайний день могло вважатися гріхом, оскільки це могло символізувати “муки” хліба.
Макати хліб у суп і витирати ним тарілку
На офіційних заходах не прийнято макати хліб у суп або використовувати його для збирання залишків страви. Тарілку злегка нахиляють від себе, щоб зібрати останні краплі. Проте, в колі сім’ї та близьких друзів такі правила можуть бути менш суворими. Італійці мають вислів «fare la scarpetta», що означає підбирати хлібом соус, що залишився в тарілці. Це допускається в родинному колі, хоча хліб при цьому наколюють на виделку. Французи також мають схожий термін «saucer». Хоча правила етикету не схвалюють цього, у дорогих ресторанах таке не засуджують, адже це свідчить про те, що страва сподобалася.
Чому в нас хліб не залишали недоїденим
Українські традиції наголошували на важливості доїдати хліб до кінця. У народних повір’ях вважалося, що в недоїденому шматку — вся сила, і залишити його — гріх. Якщо хліб падав на підлогу, його піднімали, цілували й доїдали. Крихти зі скатертини не струшували, а господарі збирали їх і з’їдали. Залишки хліба віддавали худобі або курям, але в сміття вони не потрапляли.
Існувало також повір’я, схоже на правило “не відкушуй від скибки”: дівчатам не радили кусати хліб від великого шматка, щоб не вийти заміж надто далеко від дому. Пампушки до борщу, які раніше пекли щонеділі та на свята, натирали часником. Якщо наприкінці обіду хочеться з’їсти останню пампушку, це не суперечить ні етикету, ні народним звичаям, проте її слід відламувати шматочками.
За матеріалами: ukr.media