Останнім часом про нервову систему говорять звідусіль. Довгий час я не звертала уваги на жодні поради щодо її регуляції. Мені здавалося, що з поняттям “регуляція нервової системи” сталося приблизно те саме, що свого часу з “турботою про себе” та “усвідомленістю”: ці слова почали вживати так часто, що вони поступово втратили сенс. Здавалося, за ними стоїть передусім бажання продати мені черговий кришталевий ролер або складний велнес-ритуал. Але потім у мене почалися хронічні проблеми зі здоров’ям, і моє ставлення різко змінилося. Я почала розбиратися, як насправді працює нервова система, і зрозуміла, що це зовсім не якесь абстрактне поняття. Це складна біологічна система, яка керує багатьма процесами в організмі: від реакції на стрес до наших фізичних відчуттів.
Є безліч способів хоча б трохи заспокоїти нервову систему, коли вона постійно перебуває в напруженні. Комусь допомагають дихальні вправи, комусь потрібні значно серйозніші зміни способу життя. Останнім часом популярним став ще один “лайфгак” для нервової системи. Я ненавиджу це слово в такому контексті, але нехай. Йдеться про занурення обличчя в крижану воду. Дослідження свідчать, що вплив холоду на обличчя стимулює блукаючий нерв, який відіграє важливу роль у роботі парасимпатичної нервової системи. Якщо пояснювати простіше, холодна вода допомагає сповільнити серцебиття та дихання. Завдяки цьому організм може перейти від стану стресу до спокою та відновлення.
Тож мені залишалося одне: перевірити цей метод на собі. І це було не так просто, як може здатися. Коли щойно прокинулася і ще не до кінця розумієш, де ти, найменше хочеться занурювати обличчя у величезну миску з крижаною водою. Але саме це я й робила. І ось що помітила за два тижні.
Перший тиждень
Першого тижня до нового ритуалу довелося звикати. Щоранку, перш ніж робити будь-що інше, я клала в миску кубики льоду й наливала фільтровану воду з холодильника. Потім занурювала обличчя у воду приблизно на 15 секунд. Саме стільки рекомендують для короткого впливу холодної води. На практиці це виявилося складніше, ніж я очікувала. Щоразу, опускаючи обличчя у воду, я одразу хотіла його витягнути. Я не звикла затримувати дихання під водою, тому перші секунди давалися нелегко. Але потім ставало простіше. А ще за кілька секунд я помічала дещо несподіване: тіло починало розслаблятися.
Відчуття досить незвичне. Це не той різкий приплив енергії та дофаміну, який можна відчути після повного занурення в холодну воду. Натомість поступово з’являється легкий спокій, який відчувається в усьому тілі. Я часто прокидаюся вже напруженою. Ще не встигла встати з ліжка, а в голові вже прокручую список справ і перевіряю повідомлення. Ранковий сплеск кортизолу миттєво переводить мене зі сну в режим “треба щось робити”. Крижана вода допомогла змінити цей звичний початок дня. Уже на третій чи четвертий ранок я навіть почала чекати на цей ритуал. Прокинулася, занурила обличчя у воду — і можна починати день. Є й додатковий бонус: холод допомагає зменшити набряклість обличчя. Не дивно, що цей прийом люблять Гейлі Бібер, Кейт Мосс і Белла Гадід.
Другий тиждень
На другому тижні я вже настільки звикла до крижаної води, що цей ритуал став такою ж звичною частиною ранку, як чищення зубів. У південному Лондоні немає моря, куди можна було б піти плавати, тому для мене це був найпростіший спосіб отримати схоже відчуття спокою. І заради цього не потрібно було, наче божевільній, залазити в холодну ванну. Я пробувала й інші способи заспокоїти нервову систему, зокрема постукування по тілу та так звані “обійми метелика”. Але саме цей ранковий ритуал я точно хочу залишити. До того ж, як зауважила редакторка відділу краси та велнесу британського Vogue Морган Фарго, зовсім не обов’язково щоранку готувати миску з кубиками льоду. Її можна тримати в морозильній камері, а вранці просто наливати туди воду. Якщо ж часу зовсім мало, достатньо провести кількома кубиками льоду по обличчю.
За ці два тижні я помітила, що крижана вода справді допомагає мені почуватися спокійніше вранці. Проте це не чарівний засіб, який може самостійно розв’язати всі проблеми з нервовою системою. Одного такого ритуалу недостатньо. Занурення обличчя в холодну воду не зробить менш жахливою дорогу на роботу й не позбавить генералізованої тривоги чи хронічного стресу. Але такі прості практики можуть бути частиною комплексного підходу. Їх можна доповнювати, наприклад, дихальними вправами. А іноді потрібно переглянути й сам спосіб життя та змінити те, що постійно заважає почуватися спокійно. Чи стала я тепер майстринею дзен? Боюся, що ні. Чи стало мені хоча б трохи краще? Безперечно.