Чарльз Дарвін поставив перед біологами загадку, над якою вони працювали останні півтора століття. Питання просте: чому одні екзотичні рослини, потрапивши на нову землю, залишаються непомітними, а інші стають інвазивними та витісняють місцеву флору?
Раніше вчені зосереджувалися на окремих видах, шукаючи пояснення у відсутності природних ворогів або у нових запилювачах. Однак, це не давало цілісної картини.
Сучасні дослідження, зокрема завдяки електронним базам гербаріїв за два століття та вдосконаленим алгоритмам, дозволили отримати нові дані. Дослідники з Каліфорнійського університету зібрали мільйони записів про місця та час цвітіння різних видів, співставивши їх з історичними даними про погоду. Це допомогло знайти відповідь.
Результати дослідження вказують, що стратегія виживання рослини залежить від кліматичних умов середовища, куди потрапило її насіння.
У суворих кліматичних умовах (засуха, морози, екстремальна спека) виживають найбільш адаптивні рослини. Успішні інтродуковані види у таких умовах максимально схожі на місцеві. Вони цвітуть у загальноприйняті терміни, щоб уникнути загибелі від погодних умов.
Натомість, у м’якому кліматі, де конкуренція висока, спостерігається інша картина. У таких “тепличних” умовах успішні інвазивні види виділяються серед місцевих.
Що ж роблять інвазивні види у регіонах з м’яким кліматом? Вони починають цвісти значно раніше, ніж місцеві рослини. Це дозволяє їм першими зайняти територію, монополізувати комах-запилювачів, швидко розсіяти насіння та поширитися далі.
Каліфорнія вже зіткнулася з серйозними наслідками такої експансії. Багато місцевих видів квітів були витіснені агресивними однорічними злаками. Це призвело до заміни квіткових лук сухим, легкозаймистим бур’яном, що збільшує ризик лісових пожеж. Крім того, ці злаки, що запилюються вітром, викидають величезну кількість пилку, що призводить до загострення алергій у населення та значних витрат на лікування.
На основі цих висновків екологи та лісівники можуть розробити більш ефективні стратегії боротьби з інвазивними видами. У регіонах з м’яким кліматом пріоритет слід надавати знищенню екзотичних рослин, які рано цвітуть і відрізняються від місцевих видів. У суворих кліматичних умовах — зосереджуватися на тих інтродукованих рослинах, які імітують місцеві види.