У Хотині готують проєкт відновлення після обвалу частини зовнішнього муру та падіння чотирьох зубців. Кам’янець-Подільський залишається одним із найвідвідуваніших музейних комплексів регіону. У Луцьку відкривають вежі та бойові галереї й готуються до 600-річчя з’їзду європейських монархів.
Кореспондент ZN.UA відвідав Хотинську фортецю (Чернівецька область), Старий замок у Кам’янці-Подільському (Хмельницька область) та замок Любарта (Луцьк). Розповідаємо, що там можна побачити сьогодні, скільки коштує вхід, як організовано простір для туристів і в якому стані перебувають самі пам’ятки.
Хотин. Після обвалу муру готують проєкт відновлення
Найвідоміша подія в історії Хотина — війна 1621 року. Під фортецею билися війська Османської імперії та Речі Посполитої, а ключову роль у кампанії відіграло Військо Запорозьке на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним. За даними заповідника, козацьке військо разом із молоддю при підрозділах налічувало 45–47 тисяч людей. Після кількох тижнів боїв сторони уклали мир, а османська армія не продовжила наступу вглиб Речі Посполитої.
Фортеця, яку турист бачить сьогодні, формувалася протягом століть. Комплекс охоплює споруди XIII–XVIII століть, а середньовічна цитадель розташована на скелястому мисі над Дністром. Пізніші оборонні мури розширили укріплену територію далеко за межі самого замку. Тому Хотин варто оглядати не лише з внутрішнього двору: зовнішні лінії оборони добре показують, як фортецю пристосовували до розвитку артилерії.
За актуальним прейскурантом дорослий квиток коштує 140 грн, дитячий і студентський — 70 грн, екскурсійне обслуговування — 400 грн. Для окремих категорій відвідувачів, зокрема учасників бойових дій, передбачено пільговий вхід. Заповідник працює щодня з 9:00 до 18:00; каса на вході продає квитки до 17:00. Підземелля фортеці використовують як укриття.
Добре організовано музейну частину фортеці. Крім експозицій зі зброєю, археологічними та нумізматичними знахідками, у приміщеннях є й інтерактивні інформаційні стенди.
Слабке місце Хотина — туристична логістика поза межами самої фортеці. Дістатися заповідника й виїхати звідти громадським транспортом виявилося непросто. На касі фортеці відвідувачам можуть допомогти викликати місцеве таксі — зокрема щоб доїхати в бік автостанції, однак каса працює лише до 17:00. Повноцінного автовокзального сервісу під час візиту я не побачив, а для подальшої поїздки довелося шукати попутний транспорт. Тому для відвідування Хотинської фортеці власне авто залишається значно зручнішим варіантом.
Під час виїзного засідання робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань культури та охорони культурної спадщини, яка завершила роботу в березні 2026 року, представники парламенту та Мінкульту оглянули Хотинську фортецю. У повідомленні міністерства від червня 2025 року зазначалося, що учасники «переконалися у позитивному стані збереження пам’яток архітектури». Одночасно заповідник планував реставраційний ремонт Замкової церкви та мосту Нової фортеці орієнтовною вартістю майже 3,5 млн грн.
Менш як за рік після цієї оцінки, 17 квітня 2026 року, частина великої зовнішньої оборонної стіни обвалилася. Хотинський міський голова Андрій Дранчук повідомив, що аварійну ділянку одразу закрили для туристичних груп, а працівники заповідника та ДСНС почали фіксувати пошкодження й готувати документи для подальших робіт.
У серпні обвалилися ще чотири зубці над пошкодженою ділянкою. За словами директорки заповідника Єлизавети Буйновської, після квітневого обвалу вони фактично залишилися без опори, тому фахівці заздалегідь припускали, що зубці можуть упасти. У Мінкульті повідомили: історичні фотографії свідчать, що характерна мокра пляма почала формуватися ще наприкінці XIX — на початку XX століття. Міністерство культури виділило близько 3 млн грн на першочергові протиаварійні та проєктні роботи.
За даними Опендатабота, станом на серпень 2026 року заповідник здійснив видатки на суму 3,81 млн грн. Фінансування Хотинської фортеці не обмежується продажем квитків. У попередні роки тут проводили багатомільйонні протиаварійні та реставраційні роботи, а на 2026 рік Мінкульт передбачив нові видатки на окремі об’єкти комплексу. Після квітневого обвалу держава окремо профінансувала розроблення проєктів реставрації пошкодженого муру та системи водовідведення.
Історія реконструкції громадської вбиральні триває щонайменше з 2021 року: тоді заповідник оголошував перші торги, а 2025-го уклав новий контракт на 5,2 млн грн.
Кам’янець-Подільський. Фортеця і каньйон
Старий замок був ключовою оборонною спорудою Кам’янця-Подільського, однак захист міста не обмежувався його мурами. Фортецю доповнювали міські брами, башти та інші укріплення, а природною перешкодою для нападників був глибокий каньйон річки Смотрич, навколо якого сформувалося Старе місто.
Однією з важливих частин цієї системи була Руська брама. Вона складалася з восьми башт, барбакану — укріпленої споруди для захисту підступів до брами — та оборонних мурів завдовжки близько 230 метрів. Руська та Польська брами були пов’язані з гідротехнічною системою, що давала змогу регулювати рівень води в річці Смотрич і ускладнювати прохід каньйоном.
Це добре видно й сьогодні. Високі кам’яні башти Старого замку належать до давнішої фортифікаційної традиції, а на початку XVII століття із західного боку спорудили Новий замок — систему нижчих земляно-кам’яних укріплень, краще пристосованих до артилерійського вогню. Під час огляду Старого й Нового замків можна побачити, як розвиток вогнепальної зброї поступово змінював принципи оборонної архітектури.
Попри складну систему оборони, Кам’янець-Подільський не був неприступним. У серпні 1672 року місто захопило османське військо султана Мехмеда IV, до якого приєдналися козацькі сили гетьмана Петра Дорошенка. Після Бучацького миру Поділля перейшло під владу Османської імперії, а Кам’янець став центром османської провінції Поділля. Османський період тривав до 1699 року, коли за Карловицьким миром місто повернулося під владу Речі Посполитої.
Частина активностей фортеці пов’язана з історією пам’ятки: працює гончарна майстерня, відтворена пекарня XVII століття, музей пропонує тематичні екскурсії, квести та інші формати «живої історії». На офіційному туристичному порталі серед об’єктів Старого замку також названо історичну лабораторію, замкову артилерію та експозицію, присвячену давньому правосуддю.
Але під час візиту у внутрішньому дворі просто смажили й продавали шашлики, і запах диму та смаженого м’яса супроводжував огляд фортеці. У Хотині, для порівняння, кіоски й точки продажу винесено за межі внутрішнього двору цитаделі.
Ще одна популярна розвага у дворі — стрільба з лука: шість пострілів коштують 100 грн. Формат для фортеці цілком зрозумілий. Питання виникли щодо організації атракціону. Працівник, який контролював стрільбу, за великого потоку людей неодноразово відволікався, зокрема на телефонні розмови; інструктаж перед пострілами був дуже коротким. На місці зазначили вікове обмеження для дітей до восьми років. Але до стрільби допускали й малечу, якій на вигляд було менше.
Сам працівник попереджав відвідувачів бути обережними з тятивою та згадував про випадки травм. Не можна оцінити, наскільки системними були такі випадки, однак за великої кількості відвідувачів контроль над віком, постійний нагляд і повноцінний інструктаж мали б бути чіткішими.
На наш погляд, для такого атракціону варто було б організувати окрему, краще контрольовану зону, де потік туристів не перетинається з людьми, які просто оглядають внутрішній двір.
З лютого 2025 року музей-заповідник очолює Олександра Свиридюк. В інтерв’ю місцевому виданню «Подолянин» вона говорила про намір відійти від образу «нудного історичного музею» і поступово перетворити його на живий креативний простір, цікавий не лише туристам, а й жителям Кам’янця. Серед уже випробуваних форматів директорка називала концерти просто неба, ранкову йогу, музейні сніданки, заняття зі шрифту Брайля та pet-friendly політику (можливість відвідувати з домашніми тваринами).
Остання зміна під час нашого візиту була справді помітною: до замку приходять із собаками, і тварини вільно перебувають у дворі разом із власниками. Це не заважало огляду — навпаки, багато відвідувачів зупинялися біля собак, гладили їх і спілкувалися з господарями. Pet-friendly формат музей запровадив свідомо. «Людям сьогодні не вистачає такої мімішності», — зауважувала директорка.
Водночас амбіція «креативного хабу» наразі відчувається більше у програмі окремих заходів, ніж у повсякденному досвіді звичайного відвідувача. Під час нашого візиту постійних інтерактивних точок було небагато, а навігація між окремими частинами фортеці здалася менш зрозумілою, ніж у Хотині.
За даними міськради, 2025 року об’єкти музею-заповідника прийняли 210 980 відвідувачів проти 182 288 2024-го — зростання на 16%. Тут є сенс планувати не лише фортецю: каньйон, брами й Старе місто складаються в один маршрут, на який пішки легко витратити пів дня.
З 1 березня 2026 року дорослий квиток до Старого замку коштує 150 грн, для школярів, студентів і пенсіонерів — 80 грн, групова екскурсія — 400 грн. Старий замок працює щодня з 9:00 до 19:00.
Кам’янець-Подільський музей-заповідник має іншу модель фінансування, ніж Хотинський. Це комунальна установа, засновником якої є Кам’янець-Подільська міська рада. За даними Опендатабота, станом на серпень 2026 року установа здійснила бюджетні видатки на суму 11,75 млн грн. Ця сума охоплює діяльність усього музею-заповідника, а не лише Старого замку.
Окремі туристичні платежі, пов’язані з територією заповідника, також не завжди стають доходом музею. Наприклад, 2024 року за в’їзд автомобілів через Замковий міст зібрали 4,037 млн грн, однак ці кошти адмініструє комунальне підприємство «Побуткомбудсервіс». Із них підприємство сплачує податки та власні витрати, а частину надходжень спрямовує до бюджету громади.
Kamianets-Podilskyi Fortress by SKEIRON on Sketchfab
Луцьк. Компактний замок із новими маршрутами
1429 року Луцьк став місцем з’їзду монархів і послів Центральної та Східної Європи. 2029-го виповниться 600 років від цієї події, а підготовка до ювілею вже впливає на державні й регіональні плани щодо замку.
Верхній Луцький замок компактніший, аніж Хотин і Кам’янець-Подільський. Його головні елементи — В’їзна, Стирова та Владича вежі, цегляні мури й внутрішній двір. Основний об’єм добре збережений, тому відвідувач бачить не окремі фрагменти колишньої фортеці, а цілісний комплекс. Замок розташований у Старому місті й не потребує окремого виїзду за межі міського центру.
Ще один важливий об’єкт на території Верхнього замку — археологічний розкоп церкви Іоана Богослова. Заповідник називає її залишками найдавнішого християнського храму та першої кам’яної споруди Луцька. Територія була не лише оборонним і адміністративним центром, а й місцем сакральної забудови.
За 100 грн у стандартний дорослий квиток входять прогулянка замком, вежі Стирова та Владича, бойові галереї, Музей книги, «Корони світу», «Арсенал» та «Бронь замкова». У Стировій вежі працює експозиція про лицарські ордени Європи. Замок відкритий щодня з 10:00 до 19:00.
Окремо можна піднятися на В’їзну вежу з оглядовим майданчиком. Після того як індивідуальний підйом зробили постійним, 2025 року ним скористалися 14 596 людей.
Підземелля Окольного замку — другої частини колишньої оборонної системи міста — сьогодні одночасно працюють як музейний простір і як укриття під час повітряних тривог. Після реставрації тут облаштували понад 700 м² підземних галерей, оновили інженерні мережі та вентиляцію, посилили частину оборонної стіни.
Загалом 2025 року об’єкти заповідника відвідали 129,5 тисячі людей проти 76,7 тисячі 2024-го. Сам замок водночас залишається доволі спокійним простором: музейні об’єкти розподілені між вежами та окремими приміщеннями, а внутрішній двір не перевантажений торгівлею.
До 600-річчя Луцького з’їзду Верховна Рада рекомендувала передбачити у 2026–2029 роках фінансування реставрації та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт Луцького замку. Окремо заплановано археологічні, дослідницькі та просвітницькі заходи. Тому найближчі кілька років покажуть, наскільки підготовка до ювілею перетвориться з програми заходів на реальні роботи над пам’яткою.
За даними Опендатабота, станом на серпень 2026 року адміністрація заповідника здійснила видатки на суму 6,68 млн грн. Це видатки всієї установи, а не лише Луцького замку. Засновником адміністрації заповідника є Волинська ОДА, а нинішнім директором — Віктор Баюк.
Lubart’s Castle / Замок Любарта by SKEIRON on Sketchfab