З чого римляни 2000 років тому створювали свій унікальний бетон, який із віками стає тільки міцнішим.

У період Античності якісь тільки дивовижні технології та знання не були відкриті. Але одна з них залишила так багато матеріальних слідів, що просто неможливо не спробувати її вивчити. Йдеться про легендарний римський бетон, з якого побудовано масу будівель та об'єктів, що, як і раніше, стоять на колишній території імперії. І лише нещодавно вченим вдалося розкрити секрет унікальної рецептури будівельної технології 2000-річної давності, яка дозволяє спорудам з часом ставати тільки міцнішими.

Є причина, чому давньоримські споруди зберігаються краще за сучасні будівлі.

Якщо подивитися на те, якою є надійність бетонних конструкцій останніх століть, стає зрозуміло, чому вивчення римського бетону є таким актуальним. Адже нинішні будинки стоять кілька десятиліть у кращому разі, а потім починають занепадати. А ось давньоримський його прабатько довговічніший у десятки разів, ще й руйнуватися часом досі не збирається. Нещодавно було зроблено ключову знахідку в рецептурі бетону з Античності, яка розкрила секрет його надійності.

Новий підхід до аналізу бетону нарешті розкрив усі таємниці стародавньої технології.

Якщо раніше дослідники просто намагалися вивести, із чого складається будівельний матеріал, який використовували 2 тисячі років тому, то тепер вони звернули увагу на інший аспект. Справа в тому, що якщо придивитися, то можна помітити неоднорідність шарів і самого розчину в давньоримських будинках, що збереглися. Але, враховуючи строгість контролю над будівництвом, який натякає надійність конструкцій, перевірена століттями, стає очевидно, що до однорідності його перемішували з конкретною метою.

Стародавні римляни залишали бетон з неоднорідною консистенцією, щоб він був кращим.

Виявилося, що причиною неоднорідності було негашене вапно – саме його можна бачити як занадто великі вкраплення в начебто суцільної консистенції бетону. Стародавні римляни активно використовували хімічні реакції, які виникали при додаванні цієї речовини до розчину. Йдеться про так зване «гаряче змішування», яке посилює в'яжучі здібності бетону, і при цьому прискорює процес затвердіння.

Фішка стародавнього римського бетону – у геніальному використанні хімічних процесів та доступних матеріалів.

Але була й інша фішка давньоримського бетону – вулканічний попіл, який використовували якраз на місці сучасного цементу. Феномен використання цього інгредієнта в тому, що він давав ще одну хімічну реакцію при взаємодії з водою – «повільне змішання», що дає напрочуд міцні в'яжучі елементи в бетоні. Причому працює це навіть із морською водою, і саме тому античні хвилерізи все ще стоять у деяких регіонах. Більше того – чим довше конструкція взаємодіє з вологою, тим міцніше вона стає, що робить римський бетон абсолютно унікальним будівельним матеріалом та кращою альтернативою ненадійному на тривалій дистанції цементу.

Хочеш дізнатися більше про те, як жили у стародавньому Римі? Тоді читай: Фаст-фуд, крафтове вино та бійки: якими «хлібом та видовищами» супроводжувалося дозвілля давніх римлян