Вистави «Мельпомени Таврії» покажуть у Херсоні, Києві, Одесі і навіть у Новій Каховці

Вистави «Мельпомени Таврії» покажуть у Херсоні, Києві, Одесі і навіть у Новій Каховці 07.09.2023 10:57 Укрінформ Навігатор XXV театрального фестивалю, який пройде у понад десяти містах України. Одне з них – тимчасово окуповане…

Це насправді унікально – у воюючій країні одночасно 25 театрів відкриватимуть 8 вересня XXV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».  До минулого року він постійно проходив у Херсоні. Тож гасло ювілейних дійств точне і хвилююче: «Ми вдома». Бо минулого, 2022 року, було вперше і востаннє, коли через тимчасову окупацію міста російським агресором організатори не змогли проводити у ньому фестиваль. Нині навкруги Херсона ще неспокійно, часто прилітають російські снаряди, тому невелика home-програма у Херсоні запланована в безпечному місці.

А загалом у рамках фестивалю буде показано понад 70 вистав.  Географія фестивалю, крім України: Португалія, Туреччина, Словаччина, Німеччина. Ми насправді стали великою театральною державою.

Укрінформ зібрав інформацію про найцікавіші вистави у різних містах, які показуватимуть на «Мельпомені Таврії»-2023.

КИЇВ

У столиці на власних сценах, як фестивальні, театри-учасники покажуть 20 вистав. Зокрема – дві «Енеїди» навіть в один день – 16 вересня.

Буде видовищна – за костюмами та ще й з ляльковими образами – але з дещо спрощеним місцями прочитанням твору Івана Котляревського постановка «Замку на горі» – Київського академічного Театру ляльок. І трохи скромніша візуально, але глибша за змістом – «Енеїда» театру українського фольклору «Берегиня».

В «Украденому щасті» режисера Дмитра Богомазова ролі виконують актори-військовослужбовці Олександр Печериця і Євген Нищук. Фото Національного театру імені Івана Франка

Досконалу класику – «Украдене щастя» Івана Франка режисера Дмитра Богомазова представить у день відкриття фестивалю 8 вересня Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Цікавим є сценічне вирішення цієї вистави. Місцем дії є переважно полога сцена. Бо життя котиться шкереберть у трьох людей після звістки про те, що коханий Анни — Михайло живий-здоровий, а не загинув на війні, як сфальшували правду брати, щоб не давати за сестрою посаг. Тут і кут падіння моралі жінки,  і сходження двох ошуканих до вершини кохання – перетворюється на житейський хрест, на Голгофу.

На флагманській театральній сцені України дійовою особою «Украденого щастя» є і натовп, якому до всього є діло, якщо йдеться про попліткувати чи осудити, ще й за дармовою чаркою.  Виконавці головних ролей у виставі – актори, які у повномасштабний період російсько-української війни взяли до рук зброю: Євген Нищук (Михайло Гурман) та Олександр Печериця (Микола Задорожний).

Київський академічний театр юного глядача на Липках 12 вересня покаже цьогорічну прем’єру камерної сцени – роботу режисерки Катерини Чепури «Лис Микита». Це вистава 14+, яка майстерно показує жорстокий світ, де треба постійно викручуватися, щоб тебе не з’їли інші. Сценічне вирішення: в певні моменти актори вдягають маски звірів. Візуальне втілення режисерка розробляла разом з художницею Вірою Крутіліною. Надихнулися Ієронімом Босхом, у нього взяли стилістику і це вражаюче точно. Маски звірів лежать на підлозі, якісь – підвішені на ланцюгах, що саме й дає можливість «вдягати» їх, коли треба…

Кілька київських вистав – рефлексії Великої війни. 9 вересня ProEnglish Theatre of Ukraine покаже постановку «Love at Times» («Час кохання»), яка складається з двох історій. Перша – про двох бійців тероборони Києва, які з'ясовують стосунки на блокпосту. Друга – майже звичайна сімейна сварка, якби не те, що в героїні у сумочці є зброя… 

«Військовий концерт» режисерки Анастасії Сегеди. Грає Ігор Колтовський. Фото Театру драматургів

У Театрі драматургів, який засновано тільки у 2020-му,  13 вересня буде «Військовий концерт» режисерки Анастасії Сегеди. Це 9 композицій про життя українців після 24 лютого 2022 року: про тікати чи лишатися, про ракетні обстріли, фотопам’ять смартфонів, тік-ток і мрії про перемогу. Виконавці – режисерка, яка родом із Слов’янська, та Ігор Колтовський – відомий за серіалами і кінофільмами («Погані дороги», «Червоний», «І будуть люди» тощо).

ОДЕСА

Херсонський театр імені Миколи Куліша на ювілейному фестивалі покаже прем’єру вистави «Позивний Горобчик» із Тетяною Проворовою. Фото надане організаторами

На театральних сценах Одеси покажуть шість вистав місцевих колективів, один концерт поезії та джазу і три гастрольні постановки: «Позивного Горобчика» Херсонського театру імені Миколи Куліша, «Двох» київського Малого театру та «Про що мовчать чоловіки або Дикун Forever» Івано-Франківської філармонії із Олексієм Гнатковським у головній ролі.

Театрознавиця Ольга Стельмашевська радить починати перегляди в українській «перлині біля моря» з дня відкриття «Мельпомени Таврії». Одеський академічний музично-драматичний театр імені Василя Василька 8 вересня представить «Карпатський вестерн».

«Це чергова провокативна та резонансна вистава найпродуктивнішого режисера країни та колишнього головного режисера театру імені  Василька – Максима Голенка», – каже очільниця експертної ради всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА».

«Карпатський вестерн» режисера Максима Голенка. Фото Одеського музично-драматичного театру імені Василя Василька

За постановочним процесом і виходом цієї вистави слідкувала чи не вся країна. Бо «Карпатський (!) вестерн (!)» – у донедавна проросійськи налаштованій Одесі. У головних ролях – дуже відомі київські актори Римма Зюбіна й Марк Дробот. Поряд з ними на сцені –  колоритні, потужні, яскраві одеські зірки – Дмитро Усов, Олександр Самусенко, Володимир Гладкий, Денис Пасєчний.

«Карпатський вестерн» – це як маніфест українськості в Одесі, – переконана  Ольга Стельмашевська. – Вона підкреслює мультикультурність цього міста та її мешканців: перипетії фабули з бандитами, євреями, гусарами, індійцями – це так по-одеськи! Пристрасті, романтика, зради, поривчастість, грубі символи, містика – так по-гуцульськи. Вистава, яка мала народитися в Одесі і стати чи не візитівкою Одеського українського театру імені Василька. І стала! Тригером для місцевої публіки, магнітом – для заїжджих, перевіркою на «містечковість», актом дорослішання трупи та її публіки».

ЛЬВІВ – ДНІПРО

Минулого року, коли Херсон був у тимчасовій російській окупації, «Мельпомену Таврії» відкривали у Львові. Це місто і цьогоріч є одним із найпотужніших партнерів найбільшого в Україні міжнародного театрального фестивалю, який 23 рази незмінно відбувався на базі Херсонського театру імені Миколи Куліша.

«Запорожець за Дунаєм» режисерки Оксани Тараненко. Фото Львівської національної опери

Тепер у Львові під грифом «Мельпомени Таврії» заплановані дев’ять вистав. Зокрема, Львівський національний академічний театр опери та балету 9 вересня представить свою версію «Запорожця за Дунаєм» режисерки Оксани Тараненко. Із першої опери на українську тематику, про Україну і про українців, написану Семеном  Гулаком-Артемовським у Російській імперії майже 150 років тому, зчистили нашарування меншовартості. І навіть знаменита арія Андрія («Блаженний день, блаженний час, Сіяє знов нам добра воля») звучить на початку.

Дніпровський театр показуватиме прем’єру «Хитрий Лис», яку готують із Львівською оперою.
Фото Дніпровського академічного театру опери та балету

Тим часом 16 вересня Дніпровський академічний театр опери та балету показуватиме прем’єру «Хитрий Лис». До речі, це перша прем'єра ювілейного 50-го сезону театру.

Нова опера –  результат співпраці митців Львова і Дніпра. Твір, написаний композитором Іваном Небесним, у лютому 2020 року першою показала Львівська національна опера. За короткий час вистава стала однією з найпопулярніших. Яскраві характери персонажів, приголомшливі костюми Ганни Іпатьєвої в ансамблі з фантазійними головними уборами Людмили Табачкової та фантастична музика із звучанням живої трембіти полюбилися глядачам різних поколінь.

Тепер – «наші виконавці, наші костюми, наші декорації. Режисер, автор тексту та лібрето зі Львова. І це – генеральний директор Львівської опери та колишній міністр культури України  – Василь Вовкун», – кажуть дніпряни.

Класика Лариси Петрівни Косач-Квітки «ORGIA». Фото Дніпровського драматичного молодіжного театру «Віримо!»

У прифронтовому місті у Дніпровському академічному театрі драми та комедії також показуватимуть –  «Кассандру» за твором Лесі Українки (8 вересня), а в Дніпровському драматичному молодіжному театрі «Віримо!» – теж класику Лариси Петрівни Косач-Квітки «ORGIA» (16 вересня).

ЧЕРНІВЦІ, ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, НОВА КАХОВКА

Об’єднані фестивалем «Мельпомена Таврії» покази шукайте також у Вінниці, Кривому Розі, Запоріжжі, Кропивницькому, Черкасах, Миколаєві, Рівному, Сумах, Житомирі, Хмельницькому, Коломиї, Ужгороді, Мукачевому, Білій Церкві на Київщині. Буде навіть онлайн-включення із тимчасово окупованої Нової Каховки Херсонської області.

«Фаустпатрон» має природну сценографію виду за вікном. Фото Чернівецької обласної військової адміністрації

«Фаустпатрон» Чернівецького драмтеатру Кобилянської, яку показуватимуть 8 вересня,  – вистава «лімітованої театральної лінійки», її розраховано на обмежену кількість показів (які, скажу по секрету, вже вичерпано),  –  коментує  Укрінформу Сергій Винниченко, автор спеціалізованого інтернет-порталу «Театральна риболовля». – Тож саме Фестиваль надає глядачеві унікальну можливість зустрічі з цією оригінальною роботою. І так, це варто дивитися!»

Уже назва «Фаустпатрон» натякає на те, що десь тут буде Фауст… Унікальності чернівецькій версії додає те, що дію включено в рамку сучасної російсько-української війни. Сюжетні повороти триматимуть навіть тих, хто напам’ять знає класику Гете-Марлоу. Чернівецький Фауст не ходить навкруги, а ставить пряме запитання самому Мефістофелю: «Скажи, у цій війні на чиєму ти боці?»

Варто згадати, що «Фаустпатроном» цього року відкрився новий камерний простір Чернівецького театру – Сцена-майстерня. Сергій Винниченко каже: «Мультижанрова вистава максимально використовує потенціал сценічного простору. Її створено в умовах природної сценографії, коли глядачі бачать, як за величезним панорамним вікном денне світло змінюється сутінками. Актори діють у просторі драматичного театру, вкрапляють фрагменти опери, а ще – вдало застосовують інструментарій театру ляльок».

Олексій Гнатковський у мюзиклі «Гуцулка Ксеня» режисера Ростислава Держипільського. Фото Івано-Франківського театру імені Івана Франка

В Івано-Франківську у день відкриття 25-ї «Мельпомени Таврії» – «Гуцулка Ксеня». «Мюзикл став одним із найпопулярніших і касових вистав Івано-Франківського театру ім. Івана Франка вже в 2019-2021 роках, незважаючи на карантини, – каже театрознавця Вікторія Котенок. – У першу чергу, зачаровує сама історія (майже казкова, про кохання, яке спалахнуло між гуцулкою та американцем) та неймовірна мелодійна музика Ярослава Барнича – композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча, основоположника модерної української оперети, творчість та ім’я якого тривалий час були під забороною.

Комедійно-мелодраматичну «Гуцулку Ксеню» втілив на сцені Івано-Франківського театру Ростислав Держипільський. У виставі гармонійно поєднаний фольклор з сучасними мотивами: у музиці, піснях, танцях, текстах, костюмах. Спеціально було створено гуні різних кольорів (традиційний верхній одяг чоловіків та жінок на Закарпатті), які додають акторам гуцульського колориту. Завдяки лазерним ефектам Show Service у поєднанні зі сценічним димом складається враження, що події дійсно відбуваються в горах, порослих смереками, над вершинами яких пропливають хмари.

Актор Олексій Гнатковський – виконавець Івана Синиці, директора готелю «Говерла», наче риба у воді, буквально купається у цій ролі: вільно імпровізує, пересипає жартами, вступає в діалог з глядачами у залі і майже не сходить зі сцени». 

Глядач у програмі «Мельпомени Таврії», яка проходить вдруге у період повномасштабної війни, нехай і в різних містах і навіть країнах є змога знайти показ до своїх настрою і вподобань. Головне  – згадати про те, що все це є театральним життям країни, яка обороняється від агресора і здобуває перемогу.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото організаторів та театрів

Фестиваль Культура Театр прем'єра

Источник: www.ukrinform.ua