Що таке жирові трансплантати для обличчя, чим вони кращі за філери і чому “обличчя на Оземпіку” лякає пластичних хірургів
Повні щоки, м’які лінії вилиць і округлі скроні – ще недавно вважалися ознакою “дитячого” або “жіночного” обличчя, але сьогодні стають жертвами моди на різкі контури.
Дедалі частіше ми бачимо “схудлі” обличчя: завдяки хірургії, стрімким дієтам або препарату Ozempic, що викликає швидку втрату ваги. Через це все більше людей замислюються не про схуднення, а про повернення втраченого об’єму за допомогою жирової трансплантації – повідомляє видання Harper’s Bazaar India.
Чому лицьовий жир важливий
Лицьовий жир – це не просто “зайві сантиметри”. Він підтримує шкіру, робить її гладкою, приховує вікові “западини” і кісткові структури. За словами пластичного хірурга Кетрін Чанг, вже після 30 років людина втрачає приблизно 3 кубічних сантиметри жиру на рік, що позначається на пружності шкіри. І якщо в 40 років багато жінок почуваються “на піку краси” завдяки легкій скульптурності, то до 50 років обличчя може стати помітно “запалим”.
Парадокс моди: видаляємо і повертаємо жир
Цікаво, що сьогодні пацієнти, які роблять видалення жиру Біша, одночасно просять… повернути жир у вилиці або скроні. За словами Дженніфер Холландер, медсестри естетичної клініки в Беверлі-Гіллз, усе більше людей відмовляються від філерів на користь “натурального” жиру. Лікарі підтверджують: серед клієнтів – не тільки зрілі жінки, а й молодь 20-30 років.
Жир в обличчі знаходиться на різних рівнях – від поверхневого (дає шкірі рухливість) до глибоких “подушок”, що відповідають за структуру. З віком переходи між ділянками обличчя втрачають плавність: з’являються “мішки”, западини і жорсткі лінії.
Ozempic і в’яла шкіра
Популярні препарати для схуднення, на кшталт Ozempic, також впливають на обличчя. “До 30% моїх пацієнтів скаржаться на обвислу шкіру і “спустошене обличчя” після стрімкого схуднення”, – каже Чанг. Втративши підтримку, шкіра втрачає пружність, а обличчя – об’єм.
Однак жир корисний не тільки як “наповнювач”. Він багатий стовбуровими клітинами і факторами росту. Пересадка жиру після променевої терапії, наприклад, допомагає відновити еластичність шкіри. А у звичайних пацієнтів покращує текстуру, пігментацію і сяйво.
Як проходить трансплантація жиру
Зазвичай жир беруть вручну з тіла (живіт, стегна), щоб зберегти максимальну кількість живих клітин. Далі його очищають і розділяють на мікрожир (для об’єму) і наножир – рідину з високою концентрацією стовбурових клітин, яка покращує шкіру навколо очей і рота.
Ін’єкції роблять у ділянці вилиць, скронь, підочноямкової зони. У губи і шию – вкрай обережно, через ризик утворення грудок. На відміну від філерів, жир не можна точно “ліпити”, він менш передбачуваний у дрібних зонах.
Жир чи філери?
Хоч філери точніші в деталях, жир дає більш природний ефект і довше тримається. “Філер – це точкова корекція, жир – рівномірна робота з тканинами”, – пояснює хірург Джейсон Рустаен. Близько 50% пересадженого жиру приживається назавжди. Повторні процедури роблять раз на 7-8 років.
Плюс: жир не накопичує воду, як гіалуронова кислота, не викликає набряків. Мінус: при коливаннях ваги може збільшитися в об’ємі.
Ризики й обмеження
Ускладнення – кісти, запалення, нерівномірний розподіл. Важливо звертатися до сертифікованих хірургів, оскільки “відкотити назад” жир, на відміну від філера, складно. Ідеальні пацієнти – здорові люди, які не палять, з вираженою втратою об’єму. Молоді з округлим обличчям процедура може тільки нашкодити.
За сильної в’ялості шкіри жирове перенесення не врятує – знадобиться підтяжка. Але за легкого провисання жир у правильних місцях дійсно омолоджує.