Як і чому Ту-154 став господарем радянського неба
Ту-154 по праву називають найкращим цивільним літаком, створеним у СРСР. Був він розроблений у конструкторському бюро А. Туполєва наприкінці 60-х років. минулого століття. Це перший літак, який зробили з нуля для цивільної авіації. Йому ж належать рекорди з місткості пасажирів, дальності, кількості перельотів та надійності. Розповідаємо, як створювався лайнер і у чому перевершив своїх конкурентів.
1. Навіщо знадобився новий літак
У 60-х виникла потреба у створенні нового пасажирського літака
У 60-х роках. розпочався золотий період розвитку радянської промисловості. На той час країна остаточно усунула страшні наслідки минулої війни і розпочала вирішення амбітних завдань.
Особливо бурхливий розвиток зазначалося в авіабудуванні. Щороку конструкторські бюро видавали нові моделі військових літаків, які перевершували попередників за всілякими показниками. Активно впроваджувалися новітні технології та устаткування. Темп розробок був такий, що літаки вважалися застарілими через 3-5 років після появи світ.
Чи не відставала і цивільна авіація. Наприклад, 1955 р. з'явився Ту-104, а через 5 років він уже вважався морально застарілим. Те саме стосувалося й інших цивільних літаків. На той момент разом із Ту-104 активно використовувалися Ан-10, Іл-18. Усі вони належали одного класу і мали приблизно схожі характеристики.
Ту-104 вже на початку 60-х років вважався морально застарілим лайнером
Але через відмінності в конструкціях, особливостях експлуатації та оснащення їм були потрібні різні умови утримання. Та й льотному складу доводилося навчатися управлінню окремо кожним типом літака. Хоча в СРСР особливо не економили на авіації, але це було невигідно для бюджету.
Тому до початку 60-х років. виникла гостра потреба у створенні нового магістрального транспортника. Він повинен був замінити собою попередників, стати основним цивільним перевізником і при цьому довго не старіти.
Першим, хто відгукнувся рішення завдання, було конструкторське бюро Туполєва. На той час створений ним Ту-134 вже пішов у серію, тому з'явився час для відповіді на новий виклик.
2. Історія створення
Для нового літака потрібне було принципово інше компонування двигунів
Спочатку конструктори не планували робити літак із нуля. Вони вирішили взяти за основу ТУ-104 та на його базі розробити новий транспортник. Він мав бути більш містким, ніж його попередники: перевозити 140 пасажирів замість звичних 100. Це ставило нові завдання, оскільки збільшувалися габарити та маса повітряного судна. Щоб така махіна могла літати, була потрібна також нова, потужніша силова установка.
Тому вирішили оснастити літак трьома двигунами у хвостовій частині. Такий варіант давав безліч переваг, включаючи мінімальний шум у салоні. Це було дуже важливо, оскільки авіадвигуни на той час працювали дуже голосно.
Креслення нової літальної машини
Але незабаром виявилося, що це рішення не найвдаліше. Справа в тому, що через близькість моторів один до одного зростав ризик потрапляння хвостового оперення в аеродинамічну тінь. Через це погіршувалося керованість літаком та зростала загроза аварії.
Хоча конструктори постаралися знизити ризики, але повністю забрати їх не змогли. Тому було вирішено шукати інший варіант компонування двигунів. Ще однією складністю стала необхідність сильно збільшити та подовжити фюзеляж, щоб у салоні змогли поміститися 140 осіб.
Все це настільки ускладнювало роботу зі створення лайнера, що було вирішено будувати його не на базі Ту-104, а робити буквально з нуля. Новий варіант лайнера назвали Ту-154. Це перший літак, створений спеціально для цивільної авіації не на військовій платформі.
3. Особливості нової моделі
Салон Ту-54 з трьома рядами крісел по обидва боки від проходу
Щоб збільшити місткість салону, конструктори змінили розміщення пасажирських крісел. Тепер ряд складався із шести сидінь, а не з п'яти, як раніше. По три крісла з обох боків від проходу. Такий варіант розміщення виявився дуже ергономічним, дозволивши мінімально збільшити діаметр фюзеляжу – всього на 30 см. Мало того, згодом цю схему посадки перейняли інші КБ, і вона стала вважатися класичною.
Ще конструктори попрацювали над формою повітрозабірника головного двигуна та хвостового оперення. Вирішили питання зі склінням штурманської кабіни. Хоча це був традиційний варіант, від нього відмовилися. Звільнене місце використовували продуктивніше – розмістили установку РЛС.
Наявність на борту станції покращила керованість у складних умовах. Правда, надалі її ставили не у всіх моделях, а лише в міру потреби і за бажанням замовника.
До 1965 р. конструктори створили загальний вигляд нового літака. Робота була високо оцінена фахівцями і незабаром проект туполівців переміг на державному конкурсі, обійшовши інші КБ.
4. Виробництво та випробування
Шасі нового радянського літака
У 1968 р. були побудовані перші два дослідні зразки. Один для статичних випробувань землі, другий – для тестових польотів. Машину перевіряли дуже інтенсивно, як жодну іншу, – у різних умовах та режимах. Перерва була зроблена лише для показу на авіасалоні Ле-Бурже-69.
У ході льотних та наземних випробувань виявлялися дефекти та слабкі місця лайнера, до усунення яких одразу приступали фахівці. Таким чином, літак довели до досконалості, і на початку жовтня 1968 р. він вперше піднявся в небо. Проте після цього перевірка тривала ще три роки. В експлуатацію його прийняли у 1972 р. після державних випробувань, що тривали понад півроку.
У кінцевому варіанті літак оснащувався трьома турбодвигунами, які забезпечували дальність польоту від 5 тис. км до 6,5 тис. км (залежно від моделі та завантаженості). Середня крейсерська швидкість – 900-950 км/год, стеля польоту – 12 км.
5. Як використовувався літак
Ту-154 швидко замінив інші моделі літальних машин
Перший регулярний політ лайнер здійснив 9 березня 1972 р. зі столиці до Мінеральних Вод. Через кілька місяців його почали використовувати у міжнародних перевезеннях.
Дуже швидко літак став популярним. У себе на батьківщині він замінив численні моделі інших розробників, ставши основним повітряним судном цивільної авіації. Здобув визнання і за кордоном. Його постачали до країн соцтабору, а також до Азії, Близького Сходу та Африки.
Лайнер зарекомендував себе дуже надійний літак, придатний для польотів у складних умовах. А ще в нього був коротший розбіг, і він міг сідати на погано обладнані аеродроми. Усе це вигідно відрізняло його з інших моделей. Плюс салон був просторим та дуже зручним для пасажирів.
Літак випускався у різних модифікаціях, використовувався для перевезення людей та як вантажне судно. А також як літаючі наукові лабораторії. Наприклад, одна із версій лайнера – Ту-154 ЛЛ. Літак був задіяний для створення електроніки, що призначалася для космічного човника “Буран”. А ще були експерименти зі створення моделей з двигунами на водні та метані.
Проте трапилися 90-ті рр., і про ці плани забули. У країну ринули американські та європейські літаки, витіснивши вітчизняний лайнер. Виробництво було зупинено у 2013 р., а останній рейс легендарного перевізника стався у жовтні 2020 р. За весь час «тушки» перевезли близько 1,5 млрд пасажирів, залишившись у пам'яті найпопулярнішим та найулюбленішим повітряним транспортом громадян Росії та країн пострадянського простору.
А тепер цікаве відео з нашого каналу:
Чехонь – рибка, яка смачніша за карася і зовсім не пахне тванню
Цікаво також дізнатися про 7 найцікавіших проектів на базі Boeing .