Відверто спірних Су-2 випустили менше тисячі: чому вони все одно виявилися незамінними

Цей літак мав стати однією з найкращих машин своєї доби. Над його конструкцією працювали найкращі уми радянського авіабудування. Літаку пророкували велике майбутнє, однак у результаті машина чи не опинилась на узбіччі історії. З початком війни Су-2 попало стати першим радянським літаком, який загинув від дружнього вогню… І все ж, незважаючи на всі пригоди, «найуніверсальніший літак» зміг залишити по собі виключно добру пам'ять.

Літак міг стати найкращим у своєму роді.

Історія «найуніверсальнішого» радянського літака Великої Вітчизняної війни почалася в 1936 році. У конкурсі на створення багатоцільового літака під кодовим позначенням «Іванів» взяли участь чи не всі найпомітніші вітчизняні авіаконструктори того часу від ЦКЛ, ХАІ, ЦАГІ та деяких інших підприємств. Ключовою вимогою технічного завдання стало використання у перспективній машині двигуна М-62ІР з повітряним охолодженням. Перемогу у конкурсі здобув проект конструкторського колективу Павла Сухого. До початку 1937 року радянські фахівці підготували вже два літаючі прототипи. Зрештою, у серпні того ж року інноваційна машина під керуванням Михайла Громова вперше відірвалася від землі.

Чудова могла бути машина.

Однак на цьому роботи над «Івановим» не закінчилися. У грудні 1937 року почалися тести другого прототипу Сухого. Проміжний результат вилився в доведення запропонованої конструкції, що призвело до появи третього прототипу з поліпшеним форсованим двигуном М-88Б. Зразок добре показав себе на випробуваннях, у результаті був рекомендований до озброєння. У 1940 році машина отримала індекс ББ-1 (ближній бомбардувальник). Почалася підготовка до запуску у серійне виробництво. У грудні того ж року в СРСР прийняли нову методику позначення повітряної техніки – ББ-1 перетворився на Су-2.

Літак дуже став у нагоді.

Спочатку передбачалося, що багатоцільовий бомбардувальник випускатиметься на трьох заводах у Харкові, Таганрозі та Довгопрудному. Однак, до початку війни радянським підприємствам вдалося зібрати за різними оцінками лише від 70 до 300 літаків Су-2. Головна причина тому – термінове переведення заводу в Таганрозі на випуск винищувачів ЛаГГ-3. З початком війни виробництво з Харкова відправили в евакуацію, що в черговий раз відстрочило початок великосерійного виробництва. У результаті хоч представницьку кількість Су-2 випустили лише наприкінці 1941. Тоді ж машина зазнала першу і єдину модернізацію, отримавши позначення Су-4. На жаль, ще на зорі 1942 року виробництво обох моделей згорнули – на заводах закінчилися складальні комплекти, евакуйовані з Харкова. На цей момент у СРСР встигли зробити всього 880-890 літаків Су-2 і Су-4.

Найкраща кабіна.

І все-таки, незважаючи на відверто скромний тираж, багатоцільовий бомбардувальник Су-2 залишив яскравий слід в історії Великої Вітчизняної війни. Нехай цей слід був і не завжди приємним. Так, наприклад, Су-2 став першим радянським літаком, який загинув у Великій Вітчизняній війні від дружнього вогню. За злою іронією збив унікальну машину найвідоміший радянський льотчик-герой – Олександр Покришкін. Вийшло це випадково: винищувач не знав силуету Су-2 через секретність і нечисленність цих машин у радянських військах. З історією цієї машини пов'язана і кар'єра іншого Героя Радянського Союзу – Віктора Голубєва. Перш ніж пересісти на Іл-2, Голубєв воював саме на цій машині, встигнувши здійснити 7 бойових вильотів. Нарешті, саме на Су-2 було здійснено єдиний таран, здійснений жінкою-льотчиком.

Машину використовували як коригувальник.

На початку осені 1941 року старший лейтенант Зеленко наказала штурману-бортсрілку покинути машину, після чого здійснила успішний таран винищувача Me-109. На жаль, 25-річна Катерина Іванівна в тому бою загинула при спробі примусити літак противника до посадки, за що посмертно удостоєно звання Героя Радянського Союзу. При цьому, незважаючи на відверто важкий і місцями суперечливий старт війни, Су-2 таки зміг послужити винятково добру службу радянським ВПС. Нечисленні машини цієї моделі використовували аж до кінця 1944 року. Завдяки хорошому огляду з кабіни, літаки Су-2 і Су-4 знайшли собі застосування як розвідники та коригувальники артилерійського вогню.

А ось цікаве відео з нашого каналу – куди і чому з російських річок та озер майже повністю зникли осетрові риби:

Протягом теми читайте про те, чому у автомобіля падає динаміка : 10 головних причин.