Сивка-бурка та ще 4 назви з російських казок, які насправді не просто слівця, а мають значення

5 назв із російських казок, які мають сенс та значення.

Стародавні російські казки, які дійшли до наших днів, містять багато дивних назв, позначень та імен. Причому в жодному творі немає виноски, в якій можна було б прочитати, чому так, а не інакше. Наприклад, чому кінь прозвали Сівкою-буркою? Давайте розберемо п'ять найпопулярніших назв із російських казок, яких є питання!

1. Річка Смородіна

Назва річки жодного відношення до ягоди не має.

Одночасно у кількох російських творах згадується річка Смородіна. Назва, звісно, максимально дивна. Хоча б з того, що в природі смородина – смачна корисна ягода, а в казках річка представлена жахливим місцем. Насправді, поки билини дійшли донині зміст слова втратив своє первісне значення. Назва «Смородина» спочатку походить від давньослов'янського слова. Зараз його в російській мові немає, але в ті давні часи його активно використовували в письмовій та усній мові. Цим словом називали місце, де неприємно пахне. І це “вонь” – місце, що видається вкрай неприємний запах. Його логічно назвати справжнісіньким смородом. Так ось річка отримала таку назву за цей нестерпний запах, що походив від вод.

Люди біля річки відчували неприємний сморід, що походить від вод.

Стародавні слов'яни називали цю річку місцем переходу від живого до мертвого світу. Іншими словами річка була межею між двома світами. До нас дійшла лише гарною назва «Смородина». І якщо не знати історії, то можна вирішити, що це гарне місце, на берегах якого зростають чагарники з ягодами.
Якщо вірити стародавнім легендам, то річка у певні дні перетворювалася на вогненну лаву. Вона змінювала колір на червоний, і ставала схожою на ворота в пекло.

2. Калинів міст

Назва мосту також пов'язана з ягодою.

Ще одна загадкова назва має міст, розташований на річці «Смородина». Його прозвали “Калинів”. І знову-таки у сучасної людини може сформуватися образ красивої архітектурної споруди, поряд з якою розкинулися гілки з червоними ягодами. Але не все так просто! Калинів міст – з'явився за часів давніх слов'ян. Саме вони давали йому назву, яка походить від слова “калити”. На нашій сучасній російській це означає «підігрівати до червона». Споруда була певним пропускним пунктом. Зроблений він був із металевих прутів. У потрібний момент його можна було нагріти до такої величезної температури, що він ставав червоним. А гріла його річка.

Міст був певним пропускним пунктом між двома світами.

Справжнім російським захисникам доводилося захищати свою територію просто на розжареному мосту. Це потрібно було для захисту миру живих, щоб нечисті сили не проникли до людей. Зазвичай, у слов'янських казках недоброзичливці були представлені у вигляді змій та чудовиськ.
Примітно, що у 1986 році утворився радянський рок-гурт, який мав назву «Калинів міст». За словами музикантів, гурт був названий на честь саме цієї міфологічної споруди.

3. Сівка-Бурка

На прізвисько тварини зашифровані його кольори вовни.

Кожен росіянин знає історію про доброго хлопця, якому пощастило познайомитись із чарівним конем. Казковий скакун був простий, а володів магією. Його прозвали «Сівкою-Буркою». Прізвисько у тварини було утворено від двох стародавніх квітів — сивий і бурий. У російській мові слово «сива» означає сірий відтінок, який більше наближений до попелястого. Зараз цей прикметник використовується лише при описі коней.

Сивка-бурка була незвичайною масті.

А ось бурим кольором у російській мові називають чорний відтінок, який відливає червоним. Здавалося б, поєднання двох складних квітів можна уявити, але казкового коня ще називають речей на каурі. Слово «каурка» походить від слов'янського «каурий» – кремовий (бежевий) відтінок. В результаті виходить, що кінь має відразу кілька відтінків вовни, що важко поєднуються. Якщо магічна конячка реально існувала, вона була незвичайної краси.

4. Погане ідолище

Ідолище Погане – збірний образ негативного героя.

У стародавніх російських казках і билинах є одна погана людина, яку прозвали «Идолищем Поганим». Звучить максимально прикро. Більше того, люди описували, що голова в нього була розміром із котел, очі як чашки для пива, а тіло — купа сіна. Але найнезвичайнішим був його зріст — сажень, а це понад два метри. Також у тексті можна відстежити, що цей міфологічний персонаж був дуже ненажерливий і ненаситний. То чому він отримав таке прізвисько? Християни ідолами називали постаті язичницьких богів. А поганими вони прозвали самих язичників, оскільки вважали їх поганими через релігію.

Ідолище Погане був язичником.

Якщо вірити історії, то на Русі язичників зустрічалося достатньо – це монголи, татари, печеніги, які так і мріяли захопити російські землі. Так ось Ідолище Погане стало збиральним чином, через який у казках хотіли показати їхній образ.

5. Соловей-розбійник

Соловей-розбійник – типовий представник злочинця 15 століття.

Але найпопулярнішим лиходієм у слов'янських билинах був Соловей-розбійник. Жив він поряд із Черніговом. Будинок його був розташований прямо на дубі. В історичних довідках зазначено, що на цей час територію заселяли фінно-угорські народи. Вони модно називати ватажків назвами птахів. Коли до їхніх земель наближається мандрівник, то ватажок зобов'язаний заспівати пташиним голосом за своєю прізвисько. А далі приєднується армія таких самих розбійників, які починають грабувати непроханого гостя.

Розбійник Соловей – реально існуюча людина, яка була страчена.

У російській літописі зазначено, що у 15 столітті був злочинець на ім'я Соловей. Він грабував мирний народ. Однак його вдалося впіймати. Він був офіційно страчений у Нижньому Новгороді. Якщо знати історію походження імен та назв, то сенс російських билин починають розкривати з нового боку. За це наші стародавні казки вважаються справжнім витвором мистецтва. Їх люблять дорослі та діти.

На нашому каналі вийшло нове відео – його вже можна подивитися:

Які мотоцикли «Урал» сьогодні випускає ІМЗ, і чому вони такі дорогі

У світі існують як міфічні персонажі, казки і билини, а й ПДР. Ось такий психологічний феномен – міфічні ПДР, які ніде не прописані.