Що таке материнське вигорання, його основні ознаки та як з цим впоратись

«Сил моїх більше немає», — кожна мама маленької дитини хоча б раз вимовляла ці слова. На жаль, для багатьох мам життя «через не можу» — швидше правило, ніж виняток. На перший погляд, сучасне суспільство — ідеальне місце для вирощування дітей. У нас є налагоджений і зручний побут з пральними машинами та мікрохвильовками, у нас є памперси та дитяче харчування, наші діти не вмирають від простих хвороб, і в цілому материнство повинне було б стати дуже приємним і необтяжливим заняттям. Але, на жаль, все не так просто, інформує Ukr.Media.

Народивши дитину, сучасна жінка, по-перше, виявляється у повній соціальній ізоляції та отримує повну відповідальність за його здоров'я і благополуччя. По-друге, рідко хто з нас виявляється готовим до цієї події — про тіньові сторони материнства розповідають мало і неохоче, а нашого досвіду спілкування з немовлятами зазвичай недостатньо для того, щоб скласти власну думку. Тому, отримавши на руки незбагненний вічно кричущу грудочку, до якої не додається ніякої інструкції з експлуатації, ми розуміємо, що те, за що ми взялися, дуже далеко від рекламних зображень рожевощоких немовлят і веселих мам.

Більш того, варто жінці перейти в категорію «мама», на неї відразу ж обсипається цілий комплекс суспільних очікувань. Мама повинна бути ідеальною, одночасно піклуватися про здоров'я дитини, про її розвиток, про її майбутнє психічне здоров'я, слідувати останнім словам педагогічної науки, і при цьому — бути чудовою господинею, не «запускати» себе, «прийти у форму після пологів», залишатися цікавим співрозмовником і привабливою коханкою для свого чоловіка, продовжувати розвиватися як особистість. А в ідеалі — взагалі розірватися надвоє і одночасно будувати запаморочливу кар'єру і проводити весь час з дитиною. Як це можливо? Та ніяк. Але ти ж мама — ти щось придумаєш.

Сам по собі догляд за дитиною — це дуже складна цілодобова робота, яка не допускає перерв на обід та вихідних, робота, яку практично неможливо планувати і яка дає дуже мало віддачі. Навколишні зазвичай теж не дуже вражені вашим новим статусом. Ви ж «просто сидите вдома» — за що вас хвалити? Від чого ви так втомлюєтесь? А основні супутники материнства — відсутність достатньої кількості сну, часу на самоті і соціальної взаємодії — теж не роблять життя простіше. Все це, приправлене густим почуттям провини за те, що ви недостатньо хороша мама, не справляєтеся, зриваєтеся і не радієте диву, що з'явилось у вашому житті, якраз і веде до материнського вигорання.

8 ознак материнського вигорання

Якщо ви помітили у себе понад три цих симптоми, слід бити тривогу — ваша батарейка сіла, ви вигорілі і в тому ж дусі продовжувати не можна — це загрожує серйозними проблемами зі здоров'ям і сильним зниженням якості життя.

Що можна зробити, щоб допомогти собі?

• Сходити до лікаря. Помітивши у себе подібні симптоми, насамперед, варто звернутися до психіатра і виключити депресію. Післяпологова депресія — досить підступна штука і якщо її не лікувати, може супроводжувати нас ще багато років після народження дитини. Фармакологічне лікування в поєднанні з психотерапією в більшості випадків вже через місяць-другий поверне вас до нормального життя, дасть нову енергію і радість.
• Спростити своє життя. Дуже складно відмовитися від стартового місця у гонитві за «ідеальне материнство», але це абсолютно необхідно, якщо ви хочете зберегти душевне здоров'я — своє і дитини. Ніхто не помре, якщо підлога у квартирі буде митися рідше, ніхто не помре від не попрасованого одягу, розігрітої їжі, і зайвого мультику, якщо мамі потрібно відпочити. Діти прекрасно виростають здоровими і щасливими без більшості наших надзусиль, а от без спокійної і відпочилої мами — куди складніше.
• Просити про допомогу, шукати людей і говорити про свої почуття. Не боятися говорити близьким про свій стан, не боятися вентилювати свої думки про материнство, навіть якщо вони — не самі світлі. Шукати своїх — групи підтримки в інтернеті, подруг і знайомих, з якими можна бути чесними і слабкими, і не здаватися собі при цьому жахливою мамою. Просити про будь-яку допомогу, яку тільки можна отримати у партнера, у родичів, подруг. Так, бувають ситуації, коли це неможливо, але в більшості випадків люди поруч готові допомогти — варто тільки пояснити їм як.
• Хвалити себе, і ні в якому разі не лаяти. Життя з дитиною — досить монотонне і рутинне, і складно постійно помічати все те, що ви робите для неї і для сім'ї. Дуже важливо відзначати (можна навіть записувати в спеціальний щоденник) все те, що ви сьогодні зробили добре — пограли десять хвилин з дитиною, помили посуд, сходили на прогулянку, приготували вечерю. І не лаяти, якщо чогось з цього не вийшло — ідеальних людей не існує і всі ми справляємося рівно так, як можемо. З вас — завжди достатньо.
• Знайти в своєму житті місце для себе. Це, мабуть, найважливіший пункт. Для того, щоб не вигоріти та мати сили на спілкування з дитиною, потрібно в першу чергу «годувати» увагою саму себе — пам'ятати про те, ким ви були до появи дитини, виділяти хоча б годину в день на те, щоб подбати про себе — проспати зайву годину, позайматися якимось хобі, прогулятися на самоті, прийняти ванну, подзвонити подрузі. Головне в цьому — робити не те, що радять журнали і що «потрібно» робити — а саме те, чого хочеться в даний момент.

Для того, щоб впоратися з вигорянням, важливо запам'ятати найголовніше: ставши мамою, ви не перестали існувати, ви така ж важлива, потрібна і цікава людина, як раніше, ваші потреби та бажання — важливі, причому нітрохи не менше, ніж потреби вашої дитини. І турбота — це та сама киснева маска, яку спочатку потрібно надіти на себе, а вже потім подбати про інших.

Джерело: ukr.media