Російський Су-34М – сучасний арсенал, мікрохвильова піч і бронекапсула

У військовій авіації рідко зустрічаються машини, про які говорять не лише фахівці, а й ті, хто далекий від технічних подробиць. Су-34М якраз із таких: його впізнають за незвичайним силуетом, його прозвали «каченятком», а в розмовах про нього часто спливають слова «мікрохвильова піч» та «біотуалет». Ось тільки за зовнішніми та побутовими деталями ховається серйозний бойовий літак, який сильно відрізняється від решти винищувачів-бомбардувальників.

1. Від каченя до качки

Винищувач-бомбардувальник Су-34.

Су-34 з'явився наприкінці холодної війни, коли радянській авіації знадобився новий фронтовий бомбардувальник, здатний літати далеко, швидко і захищати себе майже як винищувач. Базою для майбутньої машини став добре знайомий Су-27, але інженери пішли набагато далі за просту переробку. У результаті літак отримав численні новації, які досі викликають багато запитань. Головна відмінність Су-34 від звичних винищувачів — кабіна, розрахована одразу на двох пілотів, які сидять поряд, як у цивільному лайнері. Льотчик і штурман при цьому не розділені і можуть працювати разом, швидко реагуючи на зміни у бойовій обстановці.

Кабіна Су-34.

Конструктори постаралися зробити робоче місце максимально комфортним. Для Су-34 використовували броньовані крісла та навіть спеціальну бронекапсулу навколо кабіни. Усередині було досить просторо, щоб не тільки пересуватися, а й розмістити додаткову техніку. Зовні літак теж відрізнявся від звичних «сушок». Характерний потовщений ніс та качкоподібний силует виділяли його на тлі класичних винищувачів, але літав він так само впевнено, зберігаючи маневреність та високу швидкість. Машина поєднувала в собі риси винищувача, перехоплювача та важкого бомбардувальника, залишаючись відносно компактною та універсальною.

2. Літаюча кухня та зручності на борту

Конструктори подумали про комфорт для пілотів.

Військові літаки завжди асоціюються з тісними кабінами, де пілоти буквально затиснуті між приладами та важелями, і немає сантиметра зайвого простору. У свою чергу, Су-34 із самого початку ламав цю виставу. Його кабіна за мірками авіації нагадує скоріше невеликий відсік, де можна не лише виконувати бойові завдання, а й нормально існувати у тривалому польоті. І саме це породило масу розмов про домашній затишок. Однією з обговорюваних деталей стала мікрохвильова піч, причому її вбудували з практичних міркувань: вильоти Су-34 можуть продовжуватися по кілька годин, екіпажу потрібно щось перекушувати, а холодні пайки в таких умовах не підходять. Ще одна цікава особливість – біотуалет, встановлений з тих самих причин. У далеких польотах, особливо у супроводі танкерів-заправників, екіпаж проводить у повітрі багато годин, і в цьому випадку нагальну проблему вирішили радикально.

Побутові умови – для комфорту.

Крім цього, у літаку передбачено простір для відпочинку. Льотчики можуть стати зі своїх крісел, розім'ятися, а за бажання навіть прилягти. Це дуже незвичайно, але довга нерухомість сильно підвищує втому та впливає на стан пілота. Якщо він вимотаний та ослаблений, то не зможе правильно оцінювати ситуацію та реагувати миттєво. Ці особливості породили масу легенд. Одні розповідали, що екіпаж Су-34 може пити чай і розігрівати вечерю прямо в польоті, інші жартували, що літак схожий швидше на будинок, що літає, ніж на бойову машину. Втім, усі ці нововведення виправдані та мають під собою серйозні підстави. Саме побутова частина зробила Су-34 у певному сенсі унікальним, а конструкторські нововведення з безглуздих казусів перетворилися на родзинку.

3. Техніка, якою позаздрять

Су-34 оснащується сучасним озброєнням.

Згодом Су-34 модернізували, і в нього з'явилося багато цікавого, окрім побутових дрібниць. Су-34М може розвивати надзвукову швидкість, долати тисячі кілометрів без дозаправки та нести до восьми тонн бойового навантаження. Для фронтового бомбардувальника це серйозний показник, що дозволяє працювати як за наземними, так і морськими цілями. На відміну від класичних винищувачів, Су-34М створювався для того, щоб завдавати ударів на далеких підступах і впевнено триматися в зоні бойових дій. Його зробили універсальним, оснастивши цілим арсеналом: коригованими бомбами, протикорабельними ракетами, керованими ракетами класу «повітря-поверхня» і навіть ракетами ближнього бою.

До озброєння належить сучасна авіоніка.

На окрему згадку заслуговує система захисту. Су-34М отримав сучасні засоби радіоелектронної боротьби, які дозволяють збивати з пантелику ворожі ракети і станції наведення. Крім того, літак має броньовану капсулу навколо кабіни, що є рідкістю для авіації такого класу. Цікаво, що незважаючи на свої розміри та масу, Су-34М зберіг маневреність, успадковану від Су-27. Він цілком здатний виконувати фігури вищого пілотажу, що для важкого бомбардувальника незвичайно, може уникати атак, маневрувати на малих висотах і працювати в зонах, що прикриваються ППО. Також Су-34М отримав досконалішу авіоніку: бортові комп'ютери, нова система навігації та прицілювання, покращені засоби зв'язку. Все це підвищило точність ударів і зробило роботу гнучкішою. Фактично це нове покоління фронтового бомбардувальника.

4. Цікаві деталі та несподівані дрібниці

Решта конструкції теж цікава, ніс у тому числі.

Коли говорять про Су-34М, часто забувають цікаві дрібниці. Наприклад, кабіну Су-34 нерідко порівнюють із кабіною невеликої вантажівки. Два крісла стоять поруч, між ними можна пройти, а панелі приладів розташовані так, щоб не перевантажувати очі надмірною кількістю екранів і кнопок. На думку самих льотчиків, створюється враження комфортного робочого місця, а не замкнутого кокона. На окрему згадку заслуговує катапульта: її вдосконалили, і літак можна покинути навіть на малих висотах і невеликих швидкостях, що під час бойових дій критично важливо. До того ж сама кабіна захищена бронею, і це породило безліч жартів, що Су-34 швидше нагадує «літаючий танк». Прізвисько «каченя» Су-34 зобов'язане формі свого дзьоба, яке, до того ж, викликало численні суперечки та дискусії на просторах глобальної мережі. Одні вважали, що такий ніс погіршує аеродинаміку, інші стверджували, що саме завдяки цьому вийшла простора кабіна та зручне розташування обладнання. Як би там не було, дзьоб перетворився на своєрідну візитну картку літака.

Винищувач-бомбардувальник Су-34.

В експлуатації Су-34 також вистачає цікавих моментів. Наприклад, під час навчань з'ясувалося, що літак може витримувати серйозні навантаження навіть за польоту на малій висоті. Завдяки цьому він легко маневрує нижче за радари супротивника і обходить системи ППО, що для бомбардувальника рідкість. У реальних бойових діях Су-34 вже встиг показати себе універсальною машиною. Його використовували для завдання ударів високоточною зброєю, супроводу груп і навіть для розвідки, і все це стало можливим завдяки поєднанню дальності, корисного навантаження і сучасного обладнання. Причому наявність побутових доповнень та просторої кабіни допомагає екіпажу зберігати сили. Все це разом і робить Су-34 та його сучаснішу модифікацію чи не найцікавішим вітчизняним літаком.

Ще цікаве з нашого каналу:

«Команч» російською мовою: чому перспективний вертоліт Ка-58 так і не побачив світ

Хоча Су-34М досі залишається актуальним, але при цьому сильно поступається сучасним багатоцільовим винищувачам. Наприклад, російський винищувач п'ятого покоління Су-57 оснащується за останнім словом техніки та має широкі можливості.