Для чого німці створили незвичайну танкетку Wiesel, маленьку та непомітну

Якщо заглибитись у історію бронетехніки, часто можна помітити, що найбільш нестандартні рішення з'являлися за потребою. У 1970-х років гнучкість і швидкість бронемашин до ФРН не відповідали запитам часу. Особливо це стосувалося повітряно-десантних з'єднань – в рамках доктрини НАТО вони мали діяти стрімко, але при цьому не нести за собою важкі машини, які не влазять у вертольоти чи літаки. Виникла потреба у створенні компактної та надійної техніки.

1. Як і навіщо народилася ідея Wiesel

Wiesel була необхідна як компактна техніка
Говорити, що її поява була випадковістю, годі й говорити. У 1975 році сформувалася концепція, за якою компактна гусенична одиниця з вогневим потенціалом стала логічним кроком у потрібному напрямку.

В умовах, коли вся Європа потенційно могла стати ареною конфлікту за участю бронетанкових з'єднань, і при цьому ландшафт далекий від ідеального, була потрібна маневрена альтернатива. І щоб бронемашина не просто рухалася, а ще вміла тримати удар і вести бій.

Компанії, які беруть участь у тендерах, запропонували чимало варіантів – від колісних платформ до «мікро-броньовиків». Але гусеничний шлях видався найкращим. Причина – прохідність, стійкість на складних ґрунтах та можливість утримувати стабільність під час ведення вогню.

2. У чому суть конструкції, якщо прибрати все зайве

Нова танкетка можна порівняти за розмірами з легковим автомобілем.
Розміри Wiesel – не брехня зору. Це справді компактна машина. Порівняна із легковим автомобілем, але всередині сидить не водій, а розрахунок. Гармата не іграшка, а повноцінний 20-мм автомат Rheinmetall. На інших версіях – ПТРК. Вага – в районі трьох тонн. Тобто будь-який великий вертоліт може взяти танкетку на зовнішню підвіску. А у разі потреби – навіть викинути з парашутом.

Броня легка, тільки від куль та уламків. Саме це і було потрібно: зробити бронювання сильнішим – втратити мобільність. Зробити машину важчою – і транспортування стає головним болем. Тобто все збалансоване за завданням: захист від дрібних загроз, скритність і швидкість.

3. Чому Wiesel виявився не іграшкою, а повноцінним елементом армії

Wiesel стала важливою модульною екосистемою армії НАТО
Перші поставки до військ почалися ближче до 90-х. У парашутних батальйонах машину одразу оцінили. У ній був пафосу, але була суть. Підтримка вогнем на складних ділянках, мобільність, можливість засадного застосування – це робило Wiesel не доповненням, а важливим модулем.

Пізніше розпочалися експерименти. Під одну платформу адаптували різні завдання. Хтось монтував ПЗРК, інші системи зв'язку. Інженери пішли далі: зробили медичну модифікацію та навіть спостережну. Таким чином Wiesel став не просто машиною, а модульною екосистемою.

4. Що робило зброю особливо небезпечною на полі бою

Дальність стрілянини танкетки становила близько 3500 метрів.
Wiesel важко помітити, особливо на пересіченій місцевості. А коли ще й звук двигуна тихіший від звичайного, виходить мобільний спостерігач із зубами. У парі з коригувальниками чи дронами це ідеальне прикриття.

Також важливо, що таких машинах стояли цифрові системи прицілювання. Це дозволяло бити точно, а не «на око». Навіть на ходу, на складній місцевості, розрахунок міг відпрацювати за мету за секунди.

Проти танків застосовувалися версії з ПТРК. Дальність – до 3500 метрів. Один постріл – і навіть важка техніка супротивника потрапляла у капкан. Все це без уваги.

5. У яких конфліктах Wiesel виявив себе і як пройшов модернізацію

Wiesel задіяють у конфліктах у різних частинах світу
Під час місій в Афганістані та на Балканах виявилося, що машина підходить не лише для Європи. Але знадобилися доопрацювання. Піщаний клімат, перепади температур, необхідність цілодобової роботи – це все врахували. З'явилися покращені системи охолодження, фільтрації та доопрацьована підвіска. Нові прилади спостереження дозволяли функціонувати у темряві.

Деякі машини навіть стали “мережевими” – передавали дані про мету на інші платформи, граючи роль розвідника в єдиному інформаційному полі.

6. Як політика вплинула на долю проекту

Німецька танкетка на марші
У повоєнній Німеччині багато проектів проходили крізь фільтр політики. Будь-яка бронемашина могла викликати питання: а чи не порушує це післявоєнні обмеження? Wiesel був рішенням, яке формально не підпадало під жорсткі норми. Це не основний танк, не штурмова машина, а компактний засіб підтримки. Завдяки цьому вдалося запустити проект без міжнародних суперечок.

Також Німеччина уникала наступальної риторики у збройових концептах. А Wiesel ідеально вписувався у формат “оборонного засобу з високою рухливістю”.

7. Наскільки машина вплинула на інші армії та чому не стала експортним хітом

Танкетка Wiesel долає водну перешкоду
Інтерес до Wiesel. Дивились норвежці, голландці, араби. Але ціна та нішевість відіграли певну роль. Для масового застосування Wiesel не підходив. Однак концепт вивчали і за океаном. У США, наприклад, пізніше почали опрацьовувати легкі гусеничні платформи для спеціальних операцій – явно не незважаючи на німецький досвід.

Фактично, Wiesel став зразком того, як можна вичавити максимум з мінімуму, створивши техніку під конкретні завдання, не намагаючись наздогнати універсальність. Оскільки універсальність, як правило, обертається посередністю.

А тепер цікаве відео з нашого каналу:

Які мотоцикли «Урал» сьогодні випускає ІМЗ, і чому вони такі дорогі

Цікаво також дізнатися, хто є фаворитом за кількістю танків серед великих та регіональних держав .