Де знаходиться горезвісна Кемська волость, яку вимагав шведський посол у радянському фільмі |

«Кемська волость» — цей вираз став крилатим завдяки блискучій комедії Леоніда Гайдая, знятої ще 1970-х років у Радянському Союзі. Афоризм став настільки популярним, що чули про загадкову волость навіть ті, хто фільму не бачив. При цьому багатьом громадянам, напевно, було цікаво: а чи існує це загадкове місце насправді?

Ким – справжнє місто.

«Іван Васильович змінює професію» – широко відома радянська науково-фантастична комедія за авторством Леоніда Гайдая, знята за мотивами п'єси «Іван Васильович» російського та радянського письменника Михайла Булгакова. Завдяки сценарію Владлена Бахнова з фільму в народ пішла величезна кількість цитат, які згодом стали афоризмами. Однією з найвідоміших мемов кінокомедії безумовно є діалог Івана Васильовича Бунші і Жоржа Милославського зі шведським послом. У ході офіційного візиту іноземний представник вимагає від російського царя повернути якусь “Кемську волость”. На що підставний цар легко погоджується. Проте, в той же момент «самодержця» тримає в облозі рецидивіст, видаючи сакраментальне: «Та ти що, с*кін син, самозванець, казенні землі розбазарюєш?! Адже ніяких волостей не напасешся!».

Не дуже великий, але давній.

Так от, напевно, кожному, хто дивився радянську комедію, завжди було цікаво: а що це взагалі за Кемська волость і чи є вона така насправді? Відповідь – ствердна. Кемська волость справді існувала. Більше того, формально існує донині, хай і у формі іншої адміністративно-територіальної одиниці. Перші відомості про Кемську волость сягають XV століття. Спочатку це була адміністративно-територіальна одиниця Новгородського князівства. Як нескладно здогадатися, серцем волості було місто Кемь, що стоїть на березі однойменної річки. До 1450 тут правил рід Борецьких, проте надалі Марфа Борецька (дружина новгородського посадника Ісаака Борецького) подарувала Кемську волость Соловецькому монастирю.

Знаходиться у Карелії.

У 1478 році великий князь московський Іван III приєднав Новгород і всю його землю до Великого князівства Московського, так Кемська волость стала частиною майбутнього централізованого російського держави. Статус окремої волості ця земля зберігала до 1785 року, доки була перетворена владою вже Російської імперії на Кемський повіт. Сьогодні ж місто Кем є адміністративним центром Кемського району в Республіці Карелія. При цьому протягом століть Кемська волость неодноразово ставала театром бойових дій, у тому числі й за часів правління Івана Грозного. Власне, у фільмі візит шведського посла з вимогою віддати Кемську волость – це посилання на цілком реальні військові підприємства XVI століття. Хоча у фільмі є ціла низка суто хронологічних неточностей (сценарних припущень), можна припустити, що все, що відбувається на екрані, припадає або на 1571, або на 1579 рік.

Події фільму відсилають до Лівонської війни.

Власне, саме в цей час з 1558 по 1584 йде війна за Лівонську спадщину між Росією, Литвою (ВКЛ), Польщею і Швецією. Основним театром бойових дій того конфлікту стали території Прибалтики та Карелії. Що ж до Кемської волості, то вона на вході тієї війни двічі ставала метою для шведських військ. У 1579 році іноземці здійснили великий набіг з метою розвідки і грабежу, а вже в 1580 зробили спробу захоплення Кемі. Російським військам вдалося відстояти місто, хоча, забігаючи наперед, у цьому спроби відібрати волость не закінчилися. Ще один відносно великий захід шведи розпочнуть 1590 року. Однак це станеться вже після смерті Івана Васильовича. Власне, саме ці події й позначилися на радянській комедії. Жарт-відсилання виявилося настільки вдалим, що Кемська волость у сучасній російській промові перетворилася на ім'я загальне.

Жарт у фільмі вдався.

А ось цікаве відео з нашого каналу – чому вантажівки КАМАЗ виграють «Дакар», але не можуть завоювати світовий ринок:

Продовжуючи тему читайте про те, для чого бризкати духи в праску: 10 хитрощів, які увійдуть до топ коханих.