Американський танк М4 Шерман – секрети успіху та популярності

Широко відомий М4 Шерман – один із найчисленніших танків часів Другої світової війни. Завдяки масовому виробництву, своїм характеристикам та надійності Шерман вважався «робочим конячком» на всіх фронтах та символом бронетанкових військ США.

1. Відмінні риси танка

M4 Sherman з'явився лише зі вступом США до Другої світової війни
До початку Другої світової США не було власної бронетехніки – в ній не було необхідності через віддаленість континенту від Європи з її нескінченними чварами. Штатам нема чого було формувати та розвивати власну школу танкобудування, як і використовувати на своїй землі іноземну бронетехніку.

Однак уже в перші роки Другої світової війни Штати почали конструювати власний танк. Спочатку це був середній танк M3 Lee, а його розвитком незабаром став M4 Sherman – з помітним покращенням мобільності, вогневої потужності та ергономіки.

2. Вимоги до проекту M4 Sherman

Танк США, що вступили у війну, повинен бути надійним і простим у виробництві
Оскільки машина готувалася безпосередньо для відправки на фронт, потрібно було поєднувати три важливі ключові фактори – техніка повинна бути надійною, простою у виробництві та підлягати стандартизації. Простий міцний танк повинен швидко ремонтуватись прямо в польових умовах. Стандартизація деталей і комплектуючих була покликана швидко замінювати запасні частини, що вийшли з ладу.

Танк має бути компактним і легким, а також сумісним із вже існуючою логістикою та інженерним обладнанням, щоб зміг проїжджати мостами та дорогами. У планах щодо Шерману значилося його масове виробництво та швидке розгортання, і всі ці принципи проектування мали їм сприяти.

3. Яким танк вийшов у результаті

Американський танк одразу показав себе надійною технікою
Sherman був спроектований і побудований в напрочуд короткі терміни, що ніяк не позначилося на його якості та ефективності. До проекту розробники розпочали у лютому 1941 року, а серійний запуск розпочався влітку 1942-го.

У грудні 1941 року США вступили у війну, і створення універсального та простого у виробництві танка стало життєво важливим. Для порівняння, на розробку радянських Т-34 пішли три роки, німецьких Пантер – два роки, при цьому вони вимагали подальших доопрацювань. А Шерман одразу показав себе надійною технікою.

За масштабами виробництва М4 став найчисленнішим і перевершив усі інші американські танки. Усього було зібрано понад 49,3 тисячі Шерманів. Цей обсяг виробництва перевершив лише Т-34 – їх СРСР виробив у кількості 84 тис. одиниць.

4. Броня М4 та його озброєння

Товщина броні на вежі складала 63,5 мм.
Корпус Sherman був звареним із броньових катаних плит. Товщина верхньої лобової плити, що розташована під кутом 47 градусів, становила 50 мм. Ранні Шермани мали перископічний приціл для гармати на даху вежі і постачали маскою, що закриває отвір, товщиною 76 мм. Пізніше танк оснащувався телескопічним прицілом із більшою маскою, що закриває приціл та ствол кулемета.

Подальші моделі Sherman отримали вежу Т80 із товщиною броні 63,5 мм, лобова частина захищалася литою маскою гармати 89 мм. Башти з 76-мм гарматою були обладнані двома люками у даху. Борти та корму покрили бронею завтовшки 38 мм, кришка корпусу мала товщину броні 18 мм.

Як основне озброєння на М4 була встановлена 75-мм стандартна гармата М3. Танк також міг оснащуватися гарматою 76-мм, здатною робити 71 постріл, або 105-мм гаубицею М4 на 66 пострілів. Sherman, озброєний 76-мм гарматою, пробивав лобову частину німецького танка Тигр I на звичайній бойовій дистанції.

Допоміжним озброєнням танка служив великокаліберний кулемет Browning M2HB, що має від 300 до 600 патронів, який розміщувався на даху вежі, для захисту від зенітних снарядів. Або два, три або чотири кулемети Browning M1919 калібру .30 з 6000 набоїв.

5. Двигун та трансмісія танка

Механічна трансмісія Sherman знаходилася у передній частині танка
Бойові машини Sherman випускалися у різних модифікаціях з деякими відмінностями у конструкції. Наприклад, були моделі з двома люками та меншим нахилом лобової плити, або з додатково навареними пластинами. Відмінності були і в застосовуваних випадках силової установки – всього на М4 встановлювалися чотири типи різних двигунів.

У танка M4A3 збірки 1942 був бензиновий двигун Ford GAA V8, здатний видати 500 к.с. Дизельні дворядні агрегати GMC потужністю 375 л. встановлювалися на M4A2 – витрата палива в них була нижчою за інші, а танк розвивав найвищу швидкість.

Варіант танка M4A1 отримав бензиновий авіаційний двигун Continental P975, який із високооктанового палива перейшов на його нижчу якість. Постійно йшла робота над покращенням цього мотора та підвищенням його надійності. Кінцевим результатом став модернізований двигун R975-C4, який видавав уже 493 л. при зниженні витрати палива.

У танку M4A4 було встановлено бензиновий багаторядний двигун Chrysler A57 з п'яти рядів 6-циліндрових рядних двигунів. Це був найнадійніший і не вимагав багато часу на обслуговування агрегат, який видавав 370 л. Їм було оснащено близько 7,5 тисяч танків Шерман.

Механічна трансмісія у всіх моделях знаходилася попереду корпусу, тому танк мав відносно невелику висоту – до 2,97 м, при довжині 6,27 та ширині 3 м (максимальні розміри танка).

6. Де бився М4

Танки Шерман вели бойові дії на багатьох фронтах Другої світової
Розроблений із конкретним завданням – участь у Другій світовій війні, танк боровся з ворогом на різних театрах воєнних дій – у Північній Африці, Італії та Західній Європі. Так як Sherman випускався швидко і у великих обсягах, відзначався оперативною гнучкістю і був ефективним, він відіграв важливу роль на фронті.

Найбільші результати та ефективність Шерман виявляв проти легких та середніх танків вермахту відразу після вступу до військ у 1942 році. Хоча йому було важко боротися з важкими Тиграми та Пантерами, його перевага була у простоті та надійності.

Перший бій танк Sherman прийняв у Північній Африці, вступивши в битву при Ель-Аламейні в 1942 році, де руйнував легші машини Німеччини та Італії. Оскільки М4 випускався у великих кількостях, швидко ремонтувався і знову повертався до ладу (за рахунок чого забезпечував у бою чисельну перевагу), союзні армії широко оснащувалися Шерманами.

Навіть після Другої світової Sherman, у покращених та модернізованих версіях, продовжував брати участь у бойових діях, що велися в різних регіонах світу – у Корейській війні, в Арабо-ізраїльських війнах, у конфлікті Індії та Пакистану 1965 року та інших збройних конфліктах. Останній із Шерманів був виведений з експлуатації Парагваєм у 2018 році.

7. Танки Sherman у військах СРСР

Радянські солдати на танках Sherman
Бойова машина надходила по ленд-лізу до країн-союзників, зокрема й у СРСР. Усього за постачанням ленд-лізу США надали 17 тис. танків Sherman, у тому числі в Червону армію 4102 дизельні машини М4А2. Близько половини їх оснащувалися 55-мм гарматою, друга частина несла більш потужну 76-мм гармату. Перша партія Шерманов вступила до лав КА наприкінці літа 1944 року.

Танки воювали на всіх фронтах. Радянське командування вважало, що М4 менше горить через детонацію снарядів, ніж Т-34, але частіше перекидається на нерівній місцевості.

Танкісти машину поважали і хвалили за те, що це надійний танк, що швидко обслуговується, з гарною вогневою міццю. Розміщення екіпажу всередині було набагато зручніше, ніж у радянських машинах, а прилади та засоби зв'язку були якіснішими.

Недоліками називали те, що через високий центр тяжкості Шерман міг перекинутися, а через досить тонку броню легко вражав вогонь ворога. Його вузькі гусениці насилу пробиралися брудом, на відміну від Т-34 або Пантери. Хоча радянські танкісти позитивно характеризували Sherman, проте воліли вітчизняний Т-34.

А тепер цікаве відео з нашого каналу:

Переосмислення МіГ-29, що перевершило оригінальну модель майже за всіма параметрами

Цікаво також дізнатися, як німецький підводний човен U-47 порушив спокій англійців у гавані Скапа-Флоу .