350-й: чому цей мотоцикл у Радянському Союзі могли дозволити собі лише «мажори»

Через об'єктивні причини мобілізація населення Радянського Союзу відставала від західних країн, а тому протягом багатьох років величезною популярністю серед населення користувалися мотоцикли. У післявоєнний період вітчизняна промисловість викотила на світ десятки гідних зразків мототехніки. Були в СРСР та імпортні мотоцикли. І якщо про горезвісну «Яву» хоча б краєм вуха чули навіть ті, хто в Спілці не жив, про цей колись популярний мотоцикл сьогодні багато хто чомусь забуває.

Були в СРСР навіть американські мотоцикли, щоправда, лише під час війни і тільки в армії.

Імпортних мотоциклів в історії Радянського Союзу було не те щоб багато. Відразу після війни з переможеної Німеччини в країну надходили трофейні DKW RT 125, які згодом були використані як прототип для ІЖ-49. Незадовго до цього в країну ввезли кілька ленд-лізівських мототехніки зі США, зокрема Harley-Davidson WLA. І все ж таки головним імпортними зірками радянського мотоциклетного ринку післявоєнної епохи стали зразки, вироблені в країнах соціалістичного табору. Основними постачальниками імпортної мототехніки стали Чехословаччина та Угорщина. Остання запам'яталася серією Pannonia, візитною карткою якої стала модель TLF 250. Чехи прославилися вже згаданою Jawa і CZ.

Великою популярністю користувалися Яви.

До речі, саме про мотоцикли CZ (Чезет) сьогодні багато хто чомусь забуває. У Радянський Союз техніка від заводу в Стракониці надходила по тій же лінії РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги). Відразу після закінчення війни виробництво Чезетів було уніфіковано з виробництвом мотоциклів Ява. Після чого саме остання протягом кількох років залишалася головним підприємством із виробництва мототехніки в ЧССР. Проте, вже в 1960 році марка CZ була відновлена як самостійна. Першим післявоєнним успіхом заводу стали одноциліндрові двотактні моторолери Cezeta. Останні виявилися настільки вдалими, що випускали їх за ліцензією навіть поза країнами соціалістичного табору. Першим «повнорозмірним» гучним успіхом став кросовий мотоцикл з об'ємом двигуна 250 куб.см (CZ 250), що з'явився на світ у 1961 році.

Перший серйозний успіх заводу – 250-а лінійка.

Власне, саме CZ 250 і став першим мотоциклом, що запам'ятався в СРСР, від майстрів зі Стракониці. При цьому 250-та серія була далеко не першою лінійкою мотоциклів заводу, що постачалися до СРСР. Ще наприкінці 1950-х років у СРСР почали завозити мотоцикли лінійки CZ 175, проте через деякі причини останні залишили в пам'яті народу набагато менший відбиток. 1974 року в серійне виробництво пішла модель з посиленою рамою CZ 250/471. Тоді ж на тлі успіхів товаришів та колег із заводу «Ява» вперше прозвучала ідея оснастити «Чезет» двигуном на 350 кубів. Що цікаво, певну роль у розробці нового мотоцикла CZ відіграли і радянські фахівці з ВНДІМотопрому. Саме вони запропонували взяти двигун від Jawa 350/634 та встановити його на шасі вже згаданого 250-кубового «Чезета». Так, 1975 року з конвеєра зійшла перша дослідна серія мотоциклів CZ 350/472.

З'явилася ідея встановлення нового двигуна.

Власне, коли сьогодні згадують про чехословацькі мотоцикли із заводу в Стракониці, то насамперед мають на увазі саме лінійку 350-х «Чезетів». На самому підприємстві ці мотоцикли вважали найкращими, причому особливо іронічно, в самій Чехословаччині на них практично не їздили. Переважна маса CZ 350 йшла на експорт до країн соціалістичного табору і насамперед до СРСР. Деякі вважають 350-й найкращим соціалістичним мотоциклом своєї епохи. Від радянських побратимів за класом виріб CZ справді мав низку якісних відмінностей. Залучав у цих мотоциклах радянських громадян та статус «іномарки». Втім, стверджувати, що CZ 350 буквально перевершував радянські зразки все-таки було б перебільшенням.

350-й став найвідомішим Чезетом.

Крім того, сьогодні існує думка, що дозволити собі CZ 350 могли лише радянські «мажори» через високу ціну, імпортний статус і дефіцит. Що ж, хоча останній справді мав місце в історії СРСР, перебільшувати значення цього явища в контексті мотоциклів таки не варто. Тим паче, що техніка CZ завжди постачалася до СРСР у значно меншій кількості, ніж техніка тієї ж Jawa. Пов'язано це було насамперед із тим, що у Стракониці крім дорожніх мотоциклів випускали велику кількість спортивних та кросових. Тому і обсяги виробництва яких-небудь CZ 350 були нижчими, ніж у аналогічних Jawa.

Мотоцикл був недешевою покупкою, але все ж таки далеко не мажорною.

Щодо ціни, то вона у «Чезетів» була не те, щоб «мажорною» на тлі інших мотоциклів аналогічного класу. Так, 350-й був одним із найдорожчих… Але все-таки ця дорожнеча була не принциповою. На початку 1980-х років імпортні «Яви» та «Чезети» стояли за ціною в одному ряду з якимись радянськими ІЖ «Планета-Спорт». Різниця у ціні між моделями перебувала в межах 100-200 рублів. Так, якщо «Ява» коштувала 1983 року близько 950 рублів, то ІЖ-ПС і 350-й «Чезет» коштували б десь 1050-1100 рублів у державному магазині. Та це були не маленькі гроші, проте дозволити собі подібну покупку могли навіть молоді працюючі люди.

А ось цікаве відео з нашого каналу – «Команч» російською мовою чи чому перспективний вертоліт Ка-58 так і не побачив світ:

Протягом теми читайте про 5 видів нової радянської зброї , що так і не пішло в серію через розпад країни.