7 фільмів Віма Вендерса, які потрібно подивитися кожному
Вім Вендерс — один із найвідоміших режисерів сучасного кіно та ключова постать “нового німецького кіно” 1970-х років. Уже понад пів століття він знімає ігрові та документальні стрічки, які поєднують унікальну візуальність, увагу до деталей і любов до дороги. У його фільмах подорож завжди стає метафорою життя, а життя — подорожжю. Вендерс однаково майстерно показує кубинське музичне кафе, безлюдний каньйон у Техасі чи громадську вбиральню в токійському парку, і в кожному кадрі знаходить красу, емоцію та людську історію. Ці сім фільмів — ідеальний маршрут для знайомства з його творчістю.
“Аліса в містах” (Alice in the Cities, 1974)
Фільм “Аліса в містах” відкриває знамениту “Дорожню трилогію” Віма Вендерса. Головний герой, німецький журналіст Філіп Вінтер, переживає творчу кризу та вирушає в подорож із США до Європи. У Нью-Йорку він знайомиться з жінкою, яка на кілька днів залишає йому свою доньку Алісу. Коли мати зникає, вони разом намагаються знайти бабусю дівчинки. Це роуд-муві про шлях, який важливіший за пункт призначення, і про несподівану близькість між людьми.
“Американський друг” (The American Friend, 1977)
Стрічка “Американський друг” — екранізація роману Патриції Гайсміт “Гра Ріплі” (Ripley’s Game), який входить до книжкової трилогії про Тома Ріплі. Найвідоміша частина цієї серії — “Талановитий містер Ріплі”, екранізована у Голлівуді з Меттом Деймоном у головній ролі. У стрічці Вендерса ключового персонажа грає Деніс Гоппер. Його герой живе в Європі та втягує в небезпечну аферу німецького оформлювача картин у рами, роль якого виконує Бруно Ганц. Чоловік переконаний, що смертельно хворий, і погоджується на злочин. Між ними виникає дивна й напружена дружба, у якій переплітаються страх і взаємна симпатія.
Це кримінальна історія, у якій поєднано європейську та американську культуру, а нуарна естетика подана крізь призму авторського кіно. Деніс Гоппер втілює Тома Ріплі як людину, яка постійно порушує правила, діє імпульсивно і змінює поведінку залежно від обставин — глядач ніколи не може передбачити його наступний крок. У фільмі також з’являються легендарні режисери Сем Фуллер і Ніколас Рей. Це невеликі, але помітні ролі, якими Вендерс віддає шану своїм вчителям і людям, що вплинули на його режисерський шлях.
“Париж, Техас” (Paris, Texas, 1984)
“Париж, Техас” — культовий фільм Віма Вендерса, який отримав “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі. Головний герой, Тревіс (Гаррі Дін Стентон), після чотирьох років зникнення знаходиться в техаській пустелі у виснаженому стані та без пам’яті про своє минуле. Його впізнає та забирає до себе старший брат Волт (Дін Стокуелл).
Волт допомагає Тревісу фізично відновитися, знову почати говорити та повернутися до звичного життя. Разом вони вирушають до Лос-Анджелеса, щоб возз’єднати Тревіса з його маленьким сином. Згодом батько й син відправляються на пошуки матері хлопчика — Джейн (Наташа Кінскі). Сценарій Сема Шепарда, музика Рая Кудера та операторська робота Роббі Мюллера перетворюють цю історію на поетичний “вестерн” про втрату, провину та спробу знайти шлях до прощення і кохання.
“Небо над Берліном” (Wings of Desire / Der Himmel über Berlin, 1987)
Відомий під англійською назвою Wings of Desire, цей фільм вважають однією з найвизначніших робіт Вендерса. Події розгортаються у Берліні, розділеному стіною. Ангели спостерігають за людьми, чують їхні думки та почуття, але не можуть змінити їхню долю.
Один із них, Даміель (Бруно Ганц), закохується в артистку цирку Маріон і вирішує відмовитися від безсмертя, щоб пізнати кохання, біль і радість людського існування. Це історія про вибір між вічністю та коротким, але справжнім життям, а також про Берлін кінця 1980-х, який Вендерс показує у його суперечливій красі.
“Коли настане кінець світу” (Until the End of the World, 1991)
“Коли настане кінець світу” — наймасштабніший проєкт Віма Вендерса. Знімання відбувалися протягом року у різних країнах, а режисерська версія триває майже п’ять годин. Сюжет поєднує наукову фантастику, трилер, мелодраму та роуд-муві. Головні герої переслідують чоловіка з пристроєм, здатним записувати й відтворювати зображення для людей, які не бачать.
Ця історія досліджує вплив технологій на пам’ять і людську близькість задовго до появи смартфонів. Окрім того, фільм відомий і набором легендарних саундтреків, до якого увійшли композиції R.E.M., Depeche Mode, Патті Сміт, Ніка Кейва, Лу Ріда, Talking Heads та інших культових виконавців.
“Громадський клуб "Буена Віста"” (Buena Vista Social Club, 1999)
Документальний фільм Buena Vista Social Club — найуспішніша робота Вендерса у цьому жанрі, номінована на “Оскар”. Разом із гітаристом і композитором Раєм Кудером він вирушає до Гавани, щоб записати альбом із кубинськими музикантами, яких світ майже забув після революції.
Ібрагім Феррер, Компай Сегундо, Омара Портуондо та інші легенди знову виходять на сцену. Камера фіксує не лише виступи, а й життя Гавани, показуючи атмосферу міста та відродження національної музичної традиції. Це фільм про музику як джерело пам’яті, гідності й радості, яку неможливо підробити.
“Ідеальні дні” (Perfect Days, 2023)
“Ідеальні дні” — найновіша стрічка Віма Вендерса, яка вже отримала світове визнання та номінацію на “Оскар”. Головний герой, Хіраяма у виконанні Кодзі Якусьо, працює прибиральником громадських туалетів у Токіо. Його дні прості: він слухає Патті Сміт і Rolling Stones на касетах, фотографує дерева, читає Фолкнера та Гайсміт, обідає в парку.
Минулі події лише побіжно дають зрозуміти, що в його житті були складні моменти, але стрічка не розповідає про біль буття. Це передусім історія про гідність, внутрішній спокій і здатність бачити красу у найпростіших речах — сонячному світлі крізь листя, знайомих обличчях чи улюбленій музиці.