Джорджо Армані: життя, спадщина та принципи майстра
Джорджо Армані, легендарний італійський дизайнер, помер у віці 91 року. Його костюми стали символом успіху та статусу, задали стиль 1980-х років і вплинули на розвиток моди у світі. «З величезним сумом Armani Group оголошує про смерть свого творця, засновника та невтомного водія – Джорджо Армані», – йдеться в офіційній заяві компанії. «Сіньйор Армані, як його завжди шанобливо називали співробітники та колеги, мирно помер, оточений близькими. Він працював до останнього дня, присвятивши себе компанії, її колекціям та майбутнім проектам».
Джорджіо Армані в Мілані, 16 травня 1983 року
Реклама.
Новина про смерть Джорджо Армані з'явилася в той час, коли компанія готувалася до святкування 50-річчя бренду Giorgio Armani в Мілані у вересні. У заяві співробітників йдеться: «Сьогодні ми відчуваємо величезну втрату. Але в дусі синьйора Армані ми обіцяємо зберегти його спадщину та розвивати компанію з повагою, любов'ю та відповідальністю».
Джорджо Армані — найуспішніший італійський дизайнер
Джорджо Армані увійшов в історію моди як найуспішніший італійський дизайнер і підприємець. Він залишався єдиним акціонером Giorgio Armani SpA, яка переросла в багатогалузеву імперію: вона включала не лише модні бренди, а й готельний бізнес, дизайн інтер'єрів, парфумерію та навіть кондитерські вироби. У 1975 році Армані продав свій Volkswagen Beetle та заснував власну однойменну компанію Giorgio Armani. Станом на 2019 рік обіг компанії становив 2,1 мільярда євро, а по всьому світу працювало близько 8000 співробітників. Особистий статок дизайнера оцінювався в 11 мільярдів доларів. Вражає також те, що Джорджо Армані розпочав власний бізнес у віці 40 років. Минуло лише сім років, і Джорджо Армані вже був на обкладинці журналу Time – у 1982 році це стало справжнім символом його світового визнання.
Джорджіо Армані з моделлю під час фотосесії, 1979 рік
Анна Вінтур, головний редактор Vogue та головний контент-директор Condé Nast, зазначила: «Джорджіо Армані мав настільки сильну індивідуальність та чітке бачення, що його роботи були одразу впізнаваними. Він розумів силу, елегантність та впевненість у моді. Він мав гостре чуття жінок – він знав, як вони хочуть одягатися та що вони хочуть сказати своїм виглядом. Для нього мода завжди була частиною ширшого світу: кіно, музика, спорт, мистецтво та архітектура. І де б він не з'являвся, Армані залишав свій помітний слід».
Початок кар'єри Джорджо Армані
Перш ніж створити власний бренд, Джорджіо Армані працював у універмазі La Rinascente в Мілані, де був оформлювачем вітрин та помічником закупівельника. Потім він шість років пропрацював протеже відомого італійського кравця та модельєра Ніно Черруті, створюючи колекції для його лінії спортивного одягу Hitman. У 1975 році він відкрив студію разом з архітектором та супутником життя Серджіо Галеотті. «Серджіо допоміг мені повірити в себе та побачити світ ширше», – згадував Армані. Вони заснували компанію Giorgio Armani разом з асистенткою Ірен Пантене, яка досі працює в компанії. Восени 1976 року бренд показав свою першу жіночу колекцію в календарі Camera Della Moda та підписав контракт з Barneys.
Джорджо Армані зі своєю командою, 1981 рік
На своєму першому офіційному показі Армані представив 12 моделей у новому піджаку вільного крою — деконструйованій версії чоловічого костюма, який він вперше показав у січні 1976 року в колекції з 60 предметів. Наприкінці показу всі 12 моделей разом пройшлися подіумом, зупинилися, а потім почали танцювати під музику з платівки, яку за лаштунками грав Серджіо Галеотті. На той час Армані вже був одним із найбільш обговорюваних дизайнерів Мілана завдяки своїм м’яким спортивним шкіряним блузонам для чоловіків, а його перші жіночі колекції справили не менш сильне враження на пресу.
Прорив у США
Слава Джорджо Армані швидко перетнула океан і досягла Сполучених Штатів. У квітні 1978 року він отримав перше з трьох ключових визнань: Даян Кітон одягла один з його піджаків, коли отримала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. Потім стався справжній прорив, який назавжди залишиться в історії Джорджо Армані: костюми дизайнера з'явилися на Річарді Гірі у фільмі «Американський жиголо», що вийшов у лютому 1980 року. «Це була сенсація: усі хотіли знати, що носить Гір, щоб виглядати так чудово. Це принесло мені миттєву славу», – згадував Армані в інтерв'ю журналу «1843» журналу «The Economist» у 2017 році.
Даян Кітон на 50-й церемонії вручення премії «Оскар» у Лос-Анджелесі, 1978 рік
Коли Сполучені Штати перебували на піку своєї могутності та впливу, Джорджіо Армані створив новий вид шику — стриманий, приглушений та з відкритими плечима. Його нові лінії одягу, Emporio Armani та Armani Jeans, зробили стиль бренду доступнішим для ширшої аудиторії. Більше ніж будь-який інший дизайнер у Мілані — лише Джанні Версаче міг зрівнятися з його рівнем популярності — Armani швидко став втіленням італійської моди в Америці та в усьому світі. «Все відбувалося так швидко», — згадував Армані у 2017 році. «Це був період швидкого кар'єрного зростання». У 1981 році Грейс Джонс з'явилася в костюмі Джорджіо Армані на обкладинці свого альбому Nightclubbing з японським впливом. Потім з'явилася обкладинка журналу Time, а в 1984 році розпочався культовий телешоу Miami Vice з чотирма сезонами персонажів у костюмах Armani.
Вечеря та презентація колекції Giorgio Armani весна-літо 1988 року. Актор Річард Гір показує Giorgio Armani етикетку на своєму костюмі, а гості та світська левиця Лі Радзівілл спостерігають.
Втрата партнера
У 1985 році особиста трагедія перервала стабільний шлях Джорджо Армані до успіху. Після тривалої хвороби — деякі джерела пояснювали її хворобою серця, інші заперечували — помер його партнер Серджіо Галеотті. «Ми жили, не згадуючи про його хворобу, не дозволяючи їй обтяжувати нас», — згадував Армані в інтерв'ю журналу New York Magazine через 11 років. «Він ніколи не бачив моїх сліз. Він ніколи нічого не говорив. За цілий рік він лише раз сказав: «Джорджіо, дивись, як я схуд», і на цьому все».
Втрата сильно вдарила по Armani, але бізнес продовжував зростати. Габріелла Форте, яка допомагала укладати угоду з Barneys New York у 1976 році та працювала над розширенням бренду в США з 1979 року, стала його правою рукою. Вона була силою, з якою доводилося рахуватися, і часто виступала від його імені з 1985 року. До команди також входили менеджер зі зв'язків з громадськістю Нуна Сміт-Петерсон, яка пропрацювала в компанії вісім років; координатор спеціальних заходів Лі Радзивілл; та журналістка з Міссурі Ванда Макденіел, яку Форте запросив у 1987 році та яка стала послом Armani в Лос-Анджелесі.
1990-ті та нові силуети
Хоча 1980-ті роки були ДНК бренду Armani, дизайнер продовжував задавати тренди в моді, особливо в чоловічому одязі, і в наступному десятилітті. Навесні 1990 року він оновив класичний американський костюм-мішок – вільний костюм прямого крою – запропонувавши сучасну інтерпретацію з трьома ґудзиками, вищими лацканами та вужчою, але м’якшою лінією плечей. Модель отримала назву The Natural і швидко стала основним силуетом чоловічих костюмів на кілька наступних років. Навіть поява Prada та Calvin Klein не похитнула її популярності. Того ж року вийшов документальний фільм «Зроблено в Мілані», змонтований Мартіном Скорсезе, в якому Армані з’являється за роботою і каже: «Суспільство змінюється – і я змінююся разом з ним. Я намагаюся дозволити своїм ідеям протікати крізь повсякденну реальність».
Emporio Armani осінь-зима 1995/1996
У 1990-1995 роках компанія швидко зростала, але сам Армані все більше відчував тягар успіху. «Я більше не міг йти на ті ризики, які брав раніше, і навіть не міг дозволити собі падіння продажів», – згадував він пізніше. «Мій дизайн став комерційним тягарем». До портфоліо бренду додалися нові напрямки, від спідньої білизни до косметики, і бізнес неухильно розширювався. Водночас загострилася конкуренція: до Calvin Klein та Prada приєдналися оновлений Gucci та амбітний Dolce & Gabbana. Джанні Версаче очолював цю плеяду суперників до своєї трагічної смерті в 1997 році.
Пізніші роки та спадщина
До 25-річчя компанії та ретроспективи в музеї Гуггенхайма в 2001 році, яку щотижня відвідувало близько 29 000 осіб, Джорджо Армані залишався надзвичайно успішним і впливовим, хоча вже не був у центрі модного авангарду. На початку нового тисячоліття він запустив мережу готелів і взяв під контроль виробництво всього, що виходило під його ім'ям, вибудувавши власну систему «від ескізу до готового продукту». Там, де він не міг сам організувати виробництво, він укладав ліцензійні угоди – але лише за умови, що останнє слово завжди залишалося за ним. Саме ця вимога стала причиною розриву вигідного партнерства з Luxottica. Інвестори не раз зверталися до нього з пропозиціями вкласти гроші – приватні фонди та ті, хто прагнув нажитися на хвилі консолідації люксових брендів. Але Армані відхиляв усі угоди, залишаючи створений ним будинок виключно своїм.
Джорджіо Армані на відкритті ретроспективної виставки Джорджіо Армані в Королівській академії мистецтв у Лондоні, 14 жовтня 2003 року. Дизайнер позує поруч із костюмами Армані з фільму «Американський жиголо».
Армані залишався одним із головних рекламодавців у модній пресі (Барніс зателефонував у 1976 році, побачивши його першу кампанію в L'Uomo Vogue). Але з роками його колекції дедалі менше орієнтувалися на тренди та дедалі більше відображали його власне бачення. Ім'я Армані стало настільки важливим, що вийшло за межі не лише модних журналів, а й усієї системи моди. Як зазначила Франка Соццані, покійна головна редакторка італійського Vogue: «Як і всі великі дизайнери в історії моди, Джорджо Армані завжди дбав про стиль, а не про моду. Вони знаходять свій стиль і залишаються йому вірними – і саме це він і зробив».
Людина та легенда
Армані часто описували як стриманого, а часом і різкого. На прес-конференціях після показів він іноді жартома робив гострі зауваження про Prada чи Dolce & Gabbana, що викликало сміх у журналістів (звичайно, крім самих адресатів). Свою поведінку дизайнер пояснював сором'язливістю. Водночас його фігура справляла сильне враження, а власний стиль був аскетичним. Він рідко дозволяв собі слабкості, завжди підтримуючи відмінну фізичну форму.
Джорджо Армані у своїй мармуровій ванній кімнаті вдома — дизайнер розслабляється у ванні з бульбашками біля дзеркальної стіни, 1979 рік
Суворість, серйозність та стриманість Армані значною мірою пояснювалися його дитинством, проведеним у важких умовах. Сам він казав, що лише раз у житті спробував ЛСД і лише раз напився. Джорджо виріс у містечку П'яченца поблизу Мілана в 1930-х і 1940-х роках. Його мати, Маріо – на її честь він пізніше назвав свою улюблену яхту – була сильною жінкою, яка захищала дітей, Джорджо, його сестру Розанну та брата Серджо, під час бомбардувань союзників. Його батько, Уго, бухгалтер вірменського походження, довго не міг знайти роботу після війни. Один з друзів Джорджо загинув у результаті вибуху – чи то міни, чи то пороху – у руїнах П'яченци. Сам Армані також був поранений і провів сорок днів у лікарні. Цей досвід спонукав його мріяти стати лікарем. Після служби в армії він переїхав до Мілана, міста, яке зробило його великим і якому він так багато віддав.
Джорджіо Армані в Мілані з моделями, 1995 рік
Армані пропустив чоловічий показ весна/літо 2026 та Armani Privé через хворобу. Але він підтримував зв'язок зі студією телефоном і навіть особисто перевіряв кожен образ зі своїх останніх колекцій, перш ніж моделі пройшлися подіумом у театрі, спроектованому для нього японським архітектором Тадао Андо.
Його життєвим принципом були слова: «Перфекціонізм і бажання завжди ставити перед собою нові цілі та досягати їх – це стан свідомості, який наповнює життя глибоким змістом».
Джорджіо Армані в Сіднеї, 2007 рік
За матеріалами vogue.com