Дебюти найвідоміших дизайнерів на Тижні моди в Мілані
Тиждень моди в Мілані весняно-літнього сезону 2026 року став не просто черговим модним марафоном, а поворотним моментом для індустрії. Луїза Троттер у Bottega Veneta, Сімоне Беллотті у Jil Sander та Даріо Вітале у Versace представили дебютні колекції, від яких залежало майбутнє ключових італійських модних будинків. Ці покази не виглядали як обережні перші кроки чи «розминки»: кожен дизайнер впевнено працював зі спадщиною бренду – зберігаючи її, переосмислюючи та водночас окреслюючи власний стиль.
Луїза Троттер у Bottega Veneta
У грудні 2025 року Луїза Троттер стала креативним директором Bottega Veneta. Вона — єдина жінка-дизайнерка, яку підвищили під час значних змін у індустрії моди. Троттер має досвід роботи в Lacoste та Carven, а також багато років роботи в Лондоні та Нью-Йорку. Вона змінила Матьє Блазі, і цей дебют є значущим не лише для Bottega Veneta, але й для ширшої картини в галузі, де жінки рідко обіймають керівні посади.
Колекція весна-літо 2026 року стала справжньою вітриною майстерності та досвіду. Bottega Veneta завжди була відома своєю увагою до деталей, і Троттер зробила це основним акцентом показу. Вона переосмислила техніку intrecciato: створивши пальто з текстурою зміїної шкіри, довгий плащ з тонких смужок шкіри та джинсове пальто, прикрашене пір'ям. Найбільше вражала пластичність колекції: багатошарові шкіряні спідниці та сукні з мікроплісами оживали, коли ви рухалися. Светри з переробленого скловолокна стали головним сюрпризом колекції: їхній блиск нагадував крихкий кришталь, а текстура – м'яке хутро.
Масивні силуети з підкресленими плечима поєднувалися з легкими шовковими сукнями, які мали абсолютно невагомий вигляд. Щодо аксесуарів, Троттер звернулася до архівів бренду, представивши нову версію клатча Лорен Хаттон з фільму «Американський жиголо». Дебют Луїзи Троттер у Bottega Veneta показав, що дизайнерка впевнено володіє мовою бренду та здатна розвивати його спадщину, звучачи переконливо сучасно.
Сімоне Беллотті в Jil Sander
Сімоне Беллотті приєднався до Jil Sander навесні 2025 року після чотирьох сезонів у Bally. Його дебют відбувся в історичній штаб-квартирі бренду на площі Кастелло вперше за вісім років. Беллотті змінив Люка та Люсі Мейєр, які намагалися повернути мінімалізм у ДНК Jil Sander, але не змогли відновити колишній глобальний вплив бренду.
Колекція Jil Sander весна-літо 2026 року стала спробою знайти баланс між строгістю та легкістю. Беллотті оновив культові двосторонні пальта, зробивши їх з надтонкої шкіри. Він додав розрізи на стегнах у штанях та високі вирізи на спинках піджаків. Сукні були прикрашені багатошаровими шовковими аплікаціями, а трикотаж нашарувався один на одного, створюючи ніжний ефект прозорості, не будучи буквально відвертим.
Дизайнерку надихало мистецтво: геометрія Лучо Фонтани та роботи Річарда Прінса. Сукні з порталоподібними вирізами відкривали бюстгальтери, один з яких був вишитий кольчугою. У колекції вперше з'явився денім, що наблизило Jil Sander до сучасної аудиторії. Яскравим акцентом стало взуття: блискучі оксфорди з металевими деталями, балетки з асиметричними вирізами та туфлі на вигнутих підборах. Це був збалансований та інтелектуальний дебют, який одночасно віддав данину спадщині та відкрив новий етап у розвитку бренду.
Даріо Вітале у Versace
Даріо Вітале — перший дизайнер, який не працює у Versace та очолить Versace. Йому 42 роки, і раніше він обіймав посаду директора з дизайну жіночого одягу в Miu Miu. Його призначення відбувається у переломний момент: бренд придбала Prada Group, а Донателла Версаче залишає посаду головного амбасадора дому. Завдання Вітале — зберегти міфологію бренду, водночас зробивши її актуальною для нової аудиторії.
Колекція весна-літо 2026 року була спробою «звести богів з Олімпу». Вітале відмовилася від традиційних вечірніх суконь і зосередилася на повсякденній сексуальності. Насправді, сексуальність виражалася в дрібницях: з-під суконь визирали трусики з логотипом, безрукавки оголювали ребра, а джинси трималися на напіврозстебнутих поясах і блискавках. Вперше на подіумі Versace з'явився бюстгальтер з металевих ланцюжків зі спідницею, поєднаний з недбало зав'язаним кашеміровим кардиганом. Підхід Вітале до сексуальності був менш пафосним і ближчим до клубної культури, ніж до гламуру червоних доріжок.
Кольори та принти також були переосмислені. Льняні костюми кольору баклажанів та червоного, а також синього та зеленого мали сміливий та сучасний вигляд. Сорочки з різними візерунками нагадували шафу, в якій кожен предмет має свій власний характер. Показ відбувся в Пінакотеці Амброзіана, музеї, де зберігаються роботи Леонардо да Вінчі та Караваджо. Вибір цього простору підкреслив інтерес Вітале до італійського мистецтва, особливо до драматичної тілесності Караваджо, що перегукувалося з його баченням сексуальності у Versace. Дизайнер також звернувся до фільму Пазоліні «Теорема», порівнявши себе з таємничим відвідувачем, який порушує світовий порядок і провокує зміни.
