«Відьмак», 4-й сезон: актори, сюжет, рецензія
Серіал навіть не хочеться лаяти — настільки це похмуре видовище.
30 жовтня на стрімінговому сервісі Netflix вийшов четвертий сезон серіалу “Відьмак”. Вже заздалегідь було відомо, що Генрі Кавіл не повернеться до ролі Геральта, а натомість зіграє Ліам Хемсворт, що відразу налаштовувало глядачів на скептичний лад. Але цього сезону засмучує навіть не нове обличчя головного героя, а просто безглуздість розповіді.
Хоча треба віддати належне: в окремих моментах автори щиро намагалися. Але всі цікаві деталі тонуть у нудній історії.
Про 4-й сезон серіалу «Відьмак»
- Оригінальна назва: The Witcher.
- Країна виробництва: США, Польща.
- Жанр: фентезі, пригоди.
- Дата виходу 4-го сезону: 30 жовтня.
- Тривалість: 4 сезони.
- Режисери: Сергіо Міміца-Геззан, Алекс Гарсія Лопес, Тріша Брок, Джеремі Вебб.
- У головних ролях: Ліам Хемсворт, Фрей Аллан, Аня Чалотра, Джої Беті, Еймон Феррен, Мімі М. Каїса, Махеш Джаду.
Після поразки від Вільгефорца відьмак Геральт відновлюється і разом з Лютиком і Мільвою, що приєдналася до них, прямує в Нільфгаард у пошуках Цирі. За ними таємно слідує Кагир, який тепер хоче допомогти героям. Дорогою вони збирають нову команду, але ще не знають, що насправді Емгір не справжня принцеса, а підіслана фальшивка.
Єнніфер теж намагається знайти Цирі. Але відьма має бути сутичка з Вільгефорцем. Тоді вона вирішує зібрати своїх соратниць, у тому числі й тих, з ким вони раніше боролися, щоби дати відсіч. Тим часом сама Цирі під ім'ям Фалька вливається в банду «Щурів» — підлітків-злочинців, які спочатку сумніваються у дівчині, але потім розуміють, що вона корисна. Однак, принцеса хоче повернутися до своїх близьких. А її слідами вже йде досвідчений мисливець за головами.
Новий Геральт не вражає
Можна довго і щиро сперечатися про четвертий сезон «Відьмака», але було б просто нечесно одразу не звернути увагу на «слона в кімнаті». Звісно, заміни трапляються й у великих кінофраншизах (так, Халка у кіноселені Marvel спочатку грав Едвард Нортон). А вже в старих мильних операх актор міг вийти з кадру в одній серії, а наступного дня обличчя змінювали на інше — згадайте горезвісну Санта-Барбару. Але з «Відьмаком» все складніше: частина глядачів, які бурчали на перші сезони, хвалили образ Генрі Кавілла. Тепер серіал втратив головну, якщо не єдину, зірку.
І добре, якби запросили Кріса Хемсворта, було б навіть символічно, що колишній Тор знову подався у фентезі. Але його брат Ліам, хоч сам уже пограв у великих франшизах, досі так і не знайшов свого впізнаваного образу. А тут акторові ще й доводиться старанно підлаштовуватися під чужу роль: стримані емоції та лайки у Кавілла виходили набагато натуральніше.
Та й грим із костюмом на новачку виглядають гірше. Хоча, цілком імовірно, тут винен синдром каченя: бачити іншого актора в тій же ролі дивно. Створюється відчуття якісного косплея, але не справжнього персонажа.
Творці серіалу намагаються це формально пояснити. У першому епізоді показують, що те, що відбувається, — легенди, які старий розповідає дітям, а потім обговорює з дівчиною. Але ця частина виглядає непотрібною: все ж таки розуміють, що сталося і чому в кадрі новий актор.
До повноцінного переписування історії чи безлічі різних осіб (як було у «Воображаріумі доктора Парнаса») справа не доходить, і ці сцени сприймаються виключно як виправдання. При цьому рахунок введення оповідача на початку коротко згадують попередні події, що виглядає краще, ніж традиційний рекап.
Особливо іронічно заміна актора виглядає на тлі того, що у сюжеті є підроблена Цирі. Прихильники метаюмору зауважать, що до неї йде фальшивий Геральт. Щоправда, у парі сцен здається, що й самих авторів тягне на жарти про це. Наприклад, у якийсь момент Єнніфер побачить вульгарну сценічну постановку про себе та відьмака, де на сцені взагалі третій актор (шкода, що не покликали Кавіла чи старшого Хемсворта на мікророль). А Дійкстра прямим текстом скаже: “Ти змінився, Геральт”. Залишається гадати, це спеціально так задумали чи просто самому хочеться шукати іронію, щоби не було так сумно.
Загалом Ліам Хемсворт щиро намагається. Але грати роль, створену під іншого, та ще й у серіалі, який з кожним сезоном дедалі більше лають, завдання не з легких. Хоча навіть це можна було б пробачити, якби інші проблеми.
У 4-му сезоні «Відьмака» більшість сюжетних ліній виглядають нудно
Структурно «Відьмак» повертається до ідей першого сезону: паралельно розповідають три сюжетні лінії, присвячені Геральту, Цирі та Єнніфер відповідно. Хіба що прибрали складні нелінійні стрибки — тоді частина глядачів це заплутало і розлютило (хоча при перегляді виявлялося, що набагато цікавіше). Але дві з трьох сюжетних ліній здебільшого просто нудні.
Найгірше з Цирі. Її історія – це майже окремий серіал, присвячений «Щурам». І це не випадково, його справді хотіли зняти, але витівка провалилася. Нова намагається прижитися в банді і навіть вчить їх чогось корисного. З одними Цирі зближується, інші їй не довіряють, але цінують як досвідченого бійця. В основному ця частина присвячена їх нальотам та особистим конфліктам.
Дівчину, а разом з нею та інших вистежує найманець Лео Бонарт у виконанні яскравого Шарлто Коплі. Але запасіться терпінням — до останньої серії він просто ходитиме і говоритиме, іноді ліниво вбиваючи людей. Ймовірно, ця частина — зачеплення на п'ятий сезон, але поки що лінія здається безглуздою і закінчується за 3 хвилини.
Частина, присвячена Геральту та його супутникам, іноді набуває сенсу. Але загалом це просто довга подорож: компанія героїв їде, зустрічаючи дорогою то друзів, то ворогів. Принагідно всі, звичайно ж, розповідають про себе.
У середині сезону під це виділяють чи не цілий епізод: герої сидять біля багаття і цькують байки про своє минуле. Історію Лютика роблять мюзиклом, а минуле вампіра Регіса (його грає Лоренс Фішберн, максимально далекий від книжкового опису, але це компенсує своєю харизмою) і взагалі показано у вигляді мультика. Так, мабуть, хочуть нагадати про анімаційні складові франшизи «Відьмак», які ніхто не хоче дивитися.
Строго кажучи, ця частина ідеологічно близька до оригінальних книг, які розповідали про мандрівного відьмака. Герої зрідка зустрічають ворогів, із якими треба боротися, і навіть нечисть. Але все це надто розтягнуте за часом і губиться серед численних розмов.
А ось частина про Єнніфер стає головною. Тут уже поєднується політика, особиста помста, хитрі змови та багато іншого. Все це веде до наймасштабнішої магічної битви сезону. Але й тут не обійдеться без недоліків: надто довго герої просто стоять на місці та обговорюють свої плани. Можливо, якби інші лінії бадьоріші та цікавіші, це не впадало б у вічі.
Деякі складові все ж таки вдалися
Останні кілька років лаяти «Відьмака» стало банально: його штовхають шанувальники книг, фанати ігор і навіть ті, хто взагалі вперше дізнався про цей світ. На тільки п'ята частина глядачів відгукнулася про минулий сезон позитивно (з новим буде ще гірше). Тому хоча заради об'єктивності хочеться відзначити кілька елементів, які можуть порадувати.
По-перше, поділ сюжетних ліній, особливо у перших епізодах, добре підкреслюють візуально. Колірна гама історії Єнніфер — холодна синя, частина про відьмака йде в зелені тони, оскільки герої багато їдуть лісом, лінія Цирі тепліша. Якби автори не частували з монтажем, це виглядало дуже гарно.
Деякі екшен-сцени поставлені краще, ніж у попередніх сезонах. Творцям явно не дає спокою «різанина в Блавікені», тому частина бійок поставлена в подібному стилі: довгими кадрами з химерними рукопашними прийомами.
А ще Геральт кілька разів за сезон п'є еліксири і рубається із монстрами. Частина, коли він із супутниками опиняється вночі серед води, наближає серіал до фентезійного хорору. І якщо відокремити ці моменти від загальної дії, вони виглядають вражаюче. Принаймні для тих, хто колись полюбив перший сезон серіалу. Тож для необов'язкового перегляду на тлі інших справ «Відьмак» все ще годиться. Шкода, що його колись замислювали зовсім інакше.
Франшиза «Відьмак» остаточно розвалилася
Ця частина навіть не належить до четвертого сезону серіалу. Просто втрата головного актора – це не єдина проблема. Можливо, багато хто зараз уперше з подивом дізнається два факти. По-перше, «Відьмак» від Netflix – досить велика франшиза. Крім основного серіалу є ще чотири спін-офф! По-друге, останній із них вийшов паралельно з новим сезоном. Чому про це майже ніхто не чув? Тому що всі відгалуження «Відьмака» нікому не потрібні.
Так, мультфільм «Кошмар вовка», присвячений Весемір, моментально забули. Ще одна анімаційна частина «Сирени глибин» виглядає просто посередній епізод основного серіалу. У приквела «Походження» оцінка 5,0 на IMDb та катастрофічно погані відгуки як від критиків, так і від глядачів.
Під час розробки третього сезону «Відьмака» вирішили запустити спін-офф про «Щур» — саме для цього банду запровадили в одній із останніх серій. Але це не викликало жодного інтересу, і відзняті матеріали переробили на повнометражку. Вона називається The Rats: A Witcher Tale і вийшла на Netflix 30 жовтня – рівно одного дня з четвертим сезоном. Тільки новинку взагалі ніде не рекламували – настільки платформа заздалегідь не вірила у свій реліз.
З огляду на те, що з відходом Генрі Кавілла напевно впаде і популярність самого «Відьмака», франшизі залишається тільки піти на спокій після п'ятого сезону. Вже відомо, що він стане фінальним.
Четвертий сезон «Відьмака» навіть прикро лаяти — настільки всі заздалегідь приготувалися, що вийде погано. Але ж у ньому є приємні елементи. Зіткнення з монстрами і навіть з воїнами Нільфгаарда у фіналі поставлені розумно, актори явно намагаються. Можна навіть сказати, що Геральт у виконанні Хемсворта став більш людяним та живим.
Але все одно серіал остаточно розвалюється. Герої просто існують кожен у своєму просторі, рухаються від точки до точки, часто без зрозумілої мети. І якщо навіть самі персонажі до ладу не розуміють, куди вони прямують, то як може бути глядачам цікаво на це дивитися?