Серіал «Бар „Один дзвінок“» — 2025: актори, сюжет, відгук
Філософську історію про смерть розбавляють чорним гумором та поліцейським розслідуванням.
1 жовтня на стрімінговому сервісі Kion стартує серіал “Бар “Один дзвінок”” – містичний детектив з Данилою Козловським в одній з головних ролей. Мало того, актор ще вважається шоураннером та продюсером проекту.
Поставив усі серії Сергій Філатов — режисер «Уроку» з Юрою Борисовим та приголомшливою короткометражкою «Сльози капали у фо-бо». В окремих епізодах з'являються інші відомі актори: Оксана Акіньшина, Олег Рязанцев, Леонід Ярмольник, Поліна Ауг та інші.
Судячи з перших двох серій, які показали критикам, «Бар „Один дзвінок“» змішує чорний гумор і зворушливі роздуми про цінність свого та чужого життя. Хоча дивним чином не обійшлося і без кримінальної історії, які так люблять у російських серіалах.
Про серіал «Бар „Один дзвінок“»
- Країна виробництва: Росія.
- Жанр: трилер, детектив, містика.
- Дата виходу: 1 жовтня.
- Тривалість: 1 сезон.
- Режисер: Сергій Філатов.
- У головних ролях: Данило Козловський, Олександр Ільїн – молодший, Кай Гетц, Поліна Ауг, Оксана Акіньшина, Серафима Гощанська, Іван Макаревич, Михайло Смазнов, Вадим Пироженко, Єгор Шип.
Слідчий Андрій Морозов намагається знайти свого сина Вітю, який втік після сварки. Підліток увійшов до бару «Один дзвінок», після чого зникла не тільки сама дитина — зникли й двері до закладу. Морозов одержимий бажанням розібратися в містичній історії, і це сильно впливає на його роботу.
А тим часом Вітя залишився жити у барі. Цим місцем керує безіменний бармен, який пропонує кожному відвідувачу не лише безкоштовний алкоголь, а й унікальну нагоду. Людина може зателефонувати будь-кому, хто вже помер, і поговорити з нею рівно хвилину. Як оплату гість має зіграти в російську рулетку — вистрілити собі в голову з револьвера з одним патроном у барабані. Якщо захочеться поговорити ще хвилину — у пістолеті вже буде два патрони. Піти, не розплатившись, неможливо: двері просто не відчиняться.
Цікаві актори з'являються у незвичайних образах
Участь Данила Козловського – головна реклама проекту. Останню велику роль актор зіграв три роки тому в серіалі «13 клінічна», потім з'являвся лише в «Летючому кораблі», проте там його не тільки невпізнанно загримували, а й не вписали в титри.
Якщо вибирати одну причину дивитися «Бар „Один дзвінок“» — це надзвичайно яскрава роль Козловського.
У його персонажа навіть немає імені, він не виходить із бару. Але всі сцени за його участю перетворюються на енергійний та емоційний театр. Бармен постійно провокує гостей — не лише на дзвінки, а й на роздуми та вчинки. Герой видає безліч чорних жартів (а як інакше, якщо при ньому всі постійно стріляють собі в голову), паралельно розмірковуючи на філософські теми.
Природу персонажа поки не розкривають, але його найпростіше порівняти чи то з Мефістофелем з «Фауста», чи то з кимось із почту Воланда з «Майстра та Маргарити». І тим смішніше виглядає сцена з другої серії, в якій прискіпливий юрист примудряється довести навіть Бармена — ось справді майстер своєї професії!
Як помічник героя виступає Кай Гетц. Можна з упевненістю сказати, що зірка приквела «Майора Грома» росте як актор — їхні суперечки з персонажем Козловського виглядають дуже натурально. Артисти, до речі, працюють разом не вперше: Гетц уже з'являвся у «Чорнобилі».
Сцени в барі перетворюються на своєрідні скетчі, які після релізу легко вирізатиме, щоб поділитися для обговорення. Автори серіалу роблять розумно, запрошуючи різних популярних акторів. Вони відпрацьовують театрально, в одній локації. Але при цьому запам'ятовуються і змушують ворожити, а хто ще потрапить у цей загадковий бар і чому людині так потрібно зв'язатися з померлими?
Проект «Бар „Один дзвінок“» присвячений не містиці, а жалю
Формат серіали про бари, здається, скоро стане окремим жанром на російських стрімінгах. Причому кожен автор обіграє зустрічі у «тусовочному» місці по-своєму. Так, «Бар „На груди“» Ірини Вилкової – це просто місце для одкровень. У «Сексі. До і після Дар'ї Мороз заклад стає територією для романтичних або інтимних знайомств. А «Бар „Один дзвінок“» перетворюється на «історію про жаль» — саме так у прес-релізі визначає серіал режисер Сергій Філатов.
“Ми часто шкодуємо про те, що зробили і, можливо, ще частіше про те, чого не зробили”, – говорить автор. Звичайно, ідея «якби ти міг поговорити з померлим близьким» — щось із розряду опитування у соцмережах. Але менш зворушливою вона від цього не стає. Тим більше, що автори у форматі скетчів показують стандартні моделі поведінки людей.
Це і батько, який страждає на загиблу доньку, і закоханий чоловік, дружина якого досі сумує за токсичним колишнім, і успішна людина, яка все ще не відійшла від комплексів, щеплених матір'ю. Такі сценки перетворюють «Бар „Один дзвінок“» з містики на серіал про психотерапію (теж тренд): кожному потрібно виговоритися і отримати схвалення, або попрощатися, або хоча б вилаятися.
Ні, це не глибокий розбір травм і комплексів, швидше за щось на зразок коротких постановочних роликів у соцмережах. Але деякі моменти змушують провести паралелі із собою чи своїми близькими. Такі епізоди і перетворюють серіал «Бар „Один дзвінок“» із розваги на вечір на щось, що наштовхує на роздуми.
Дію розбавляють другою історією
Потрібно розуміти: все сказане вище стосується лише однієї сюжетної лінії серіалу. А є ще друга, присвячена батькові Віті. Зрозуміло, навіщо її запровадили: по суті, основна дія розгортається у цій частині. Навряд чи глядачеві було б цікаво дивитися весь сезон на діалоги: навіть у 10-хвилинних епізодах «Бара „На груди“» за кілька серій почали експериментувати з ідеями.
І начебто лінія Морозова досить цікава та емоційна. Але вона явно продовжує традиції багатьох російських серіалів про поліцію. Особливо частина, де героя вмовляють підкинути докази злочинцю: заздалегідь можна зрозуміти, чим скінчиться справа і хто в цій історії виявиться лиходієм. А щоб додати драми, буквально всі заважатимуть чесному слідчому шукати нещасний бар.
У рамках двох вступних серій це непогано – частини серіалу цікаво доповнюють одна одну. Вони навіть зняті по-різному. У сценах у барі камера рухається плавніше, а кольорова гама тепло-жовта. Звичайний світ показують у холодних тонах і з більш динамічними зйомками – так буденну метушню відокремлюють від застиглого в часі потойбічного світу.
Хочеться вірити, що історії швидко почнуть зближуватися, інакше знову доведеться спостерігати за типовими проблемами чесного та страждаючого поліцейського.
Перша серія «Бара „Один дзвінок“» триває трохи більше 40 хвилин, решта — приблизно по 25. Тож занудьгувати глядач просто не встигне. Тим більше, що емоційні сцени в барі розбавляють історією пошуку підлітка.
Сюжет важко назвати оригінальним: тема спілкування з мертвими регулярно миготить у містиці та драмах, навіть мелодія в заставці до болю нагадує чи роботи Тіма Бертона, чи теми з телепередач про привидів (хто згадає більш точну аналогію — напишіть у коментарях). Але плюс серіалу в тому, що він поданий легко, швидко та з гумором. А заразом проект змушує задуматися про свої жалю і несказанні слова.