10 фільмів, знятих у незвичайній техніці
Жахи під водою та трилер в інфрачервоному спектрі зібрали і роботи оскарівських лауреатів, і маловідомі експерименти.
1. «Зона інтересів» – драма з ефектом підглядання
The Zone of Interest
- Великобританія, Польща, США, 2023 року.
- Драма, біографія.
- Тривалість: 105 хвилин.
- IMDb: 7,4.
Рудольф Хес керує концтабором Освенцім. Причому живе він зовсім недалеко: будинок, де комендант та його дружина вирощують дітей, знаходиться за стіною. Дружина доглядає сад і влаштовує дружні посиденьки. Сім'ї начебто не стосується того, що відбувається зовсім поряд.
Джонатан Глейзер після десятирічної перерви зняв один із найстрашніших фільмів про Голокост — при тому, що якихось конкретних жахів у кадрі не показують. Максимального реалізму під час постановки він досяг дуже незвичайним способом.
Для зйомок відновили будинок, схожий на той, де жила сім'я прототипу головного героя. Там команда розставила 10 камер — ними керували дистанційно із підвалу та контейнера за стіною. Знімали довгими дублями по 10 хвилин. Актори не знали, на кому саме зараз фокусуються, тому всі залишалися в образі і багато імпровізували. Вийшов своєрідний «Великий брат» із моторошним підтекстом.
Старання не пройшли даремно: у 2024 році картина отримала «Оскар» у категорії «Кращий фільм іноземною мовою».
2. “Похований живцем” – камерний трилер з одним актором
Buried
- Іспанія, Великобританія, Франція, США, 2010 року.
- Драма, трилер, детектив.
- Тривалість: 95 хвилин.
- IMDb: 7,0.

Підлога приходить до тями, лежачи в тісному ящику. Він намацує телефон і запальничку і невдовзі розуміє, що перебуває у труні. Герой пов'язується зі службою порятунку, та був і з усіма, хто є у записнику. Паралельно він намагається зрозуміти, як потрапив сюди. Можливо, це пов'язано із його роботою в Іраку.
Існує безліч камерних фільмів, де розгортається дія в одному приміщенні. Є навіть картини на кшталт «Винного», «Лока» чи «Коллектора», де лише один актор говорить телефоном. Але «Похований живцем» — найвища точка камерного кіно. Для зйомок Райана Рейнольдса справді поклали у ящик і поставили поряд із ним камеру. Звичайно, у цієї «труни» не було однієї стіни і під землю її не закопували. Але постановка геніальна у своїй простоті.
3. «Російський ковчег» – півторагодинний епік без склеєк
- Росія, Німеччина, Японія, Канада, Фінляндія, Данія, 2002 рік.
- Драма, історична, фантастика.
- Тривалість: 96 хвилин.
- IMDb: 7,2.
Якась людина з нашого часу, де трапилася якась катастрофа, опиняється в Ермітажі. Там він зустрічає аристократа з минулого. Мандруючи різними залами, вони не лише розглядають картини та інші експонати, а й стають свідками ключових подій історії Росії.
Олександр Сокуров хотів поставити масштабний фільм із величезною кількістю персонажів, який розповідатиме про минуле країни. Але керівництво музею дозволило закрити його для відвідувачів лише на один день. Тому команда зняла всю картину одразу: одним безперервним кадром без зупинок та склейок.
Оператор просувався разом із героями: іноді йшов пішки, використовуючи спеціальне кріплення, іноді їхав візком. В результаті знадобилося три дублі, і вийшов півторагодинний епік з масовкою майже 800 осіб. На підготовку у режисера та команди пішло сім місяців.
4. «Екстаз» – фільм з імпровізацій та танців
Climax
- Франція, Бельгія, 2018 року.
- Драма, трилер.
- Тривалість: 97 хвилин.
- IMDb: 6,9.
1996 року танцювальна трупа на чолі з хореографом Сельвою збирається в порожній школі. Спочатку вони репетирують танець, а потім починають веселитися, спілкуватися та випивати. Але хтось додає в алкоголь галюциногени, тому розвага перетворюється на шалений трип.
Практично все, що глядачеві показують у цьому фільмі Гаспара Ное, вигадано на ходу. Режисер запросив на зйомки не акторів, а танцюристів. Він не прописував сценарії діалогів і дозволив кожному вигадувати, як розвиватиметься його персонаж. У результаті вийшло шалене поєднання музичних номерів, жартів, зізнань та скандалів.
Танці намагалися знімати довгими кадрами з мінімумом склейок, щоб уникнути непотрібного миготіння. Ракурси при цьому вибирали незвичайні: особливо гарно виглядає, коли всіх показують зверху.
5. “Хардкор” – фільм зі зйомками від першої особи
- Росія, США, 2016 року.
- Бойовик, фантастика.
- Тривалість: 96 хвилин.
- IMDb: 6,7.
Головний герой приходить до тями в повітряній лабораторії і розуміє, що став кіборгом. До нього приходить дружина, яку одразу хтось викрадає. Проблема в тому, що герой більше нічого не пам'ятає. Але за сприяння загадкового Джиммі він спробує врятувати кохану.
Ілля Найшуллер ще у 2013 році зняв для свого гурту Biting Elbows два кліпи, де дію показували від першої особи. Допомагав йому в цьому оператор та паркурник Сергій Валяєв. Потім продюсер Тимур Бекмамбетов запропонував Найшуллеру створити повнометражний фільм у тій самій стилістиці — щоб усю дію глядач бачив ніби «з очей» персонажа.
За зйомки відповідав той самий Валяєв і ще один екстремал Андрій Дементьєв, яким на обличчя кріпилася маска з камерою GoPro. З цим обладнанням вони й робили всі трюки, які робить герой. Так вийшов один із найдинамічніших і драйвових бойовиків останніх років.
6. «Відьма з Блер: Курсова з того світу» – найнатуралістичніша знайдена плівка
The Blair Witch Project
- США, 1999 рік.
- Жахи.
- Тривалість: 81 хвилина.
- IMDb: 6,5.

Компанія студентів-кінематографістів вирушає до лісу, щоб зняти фільм про знамениту відьму з Блер. Незабаром вони втрачають дорогу і починають думати, що хтось спеціально водить їх кола. Поступово всім здається, що поруч відбувається щось жахливе.
Нині форматом «знайденої плівки» вже нікого не здивуєш. Але саме «Відьма із Блер» колись вивела цей підхід на новий рівень. Причому навіть для стандартів жанру робота режисерів-новачків Деніела Міріка та Едуардо Санчеса була незвичайною.
На відміну від більшості подібних картин, акторів справді змусили знімати все, що відбувається, самостійно. А самі автори здебільшого ховалися у лісі та всіляко лякали учасників. Так що значна частина емоцій (не тільки страх, а й втома, роздратування та інше), показаних у кадрі, цілком реальні.
7. “Тайм-код” – чотири фільми в одному
Timecode
- США, 2000 рік.
- Драма, мелодрама.
- Тривалість: 97 хвилин.
- IMDb: 6,0.

Знімальна група вже кілька тижнів шукає виконавицю головної ролі у новий фільм. На прослуховування приходить Шерін, яка незабаром знайомиться із дружиною продюсера Алекса. А тим часом до студії приїжджає ще одна кандидатка, Роуз, яка має складнощі в особистому житті. Всі ці зустрічі невипадкові і спричинять трагедію.
Є достатньо фільмів, знятих одним безперервним кадром. Є також формат, коли екран ділять на частини, і в кожній із них йде своя історія — так вчинив, наприклад, Гаспар Ное у фільмі «Вихор». Але лише експериментатор Майк Фіґґіс об'єднав ці підходи.
“Тайм-код” показує чотири сюжети одночасно. Звук перемикається залежно від важливості сцени, а на DVD можна вручну вибрати будь-яку. При цьому кожну з них знято цілісним шматком без монтажу. Два тижні актори готувалися та репетирували, а потім Фіггіс зняв 16 дублів, дозволяючи учасникам щоразу імпровізувати. У результаті вибрали найкращий — і вийшло майже інтерактивне кіно.
8. Aggro Dr1ft – фільм в інфрачервоному спектрі
- Франція, США, 2023 рік.
- Бойовик, драма, фантастика.
- Тривалість: 80 хвилин.
- IMDb: 5,7.
БО – професійний вбивця середніх років, який вважає себе найкращим кілером у світі та обожнює свою сім'ю. Його чергове завдання — убити якогось Звіра, чи людину, чи демона, який проводить час у вічних тусовках і викрадає жінок.
Існують фільми, які варто подивитися хоча б заради досвіду чи усвідомлення, що таке також може існувати. Хармоні Корін періодично підкидає глядачеві саме такі роботи. Причому режисер може знімати і цілком мейнстрімне кіно — наприклад, «Пляжного нероби» з Меттью Макконахі.
Aggro Dr1ft міг би бути простим містичним трилером, якби не одна деталь. Весь фільм знято в інфрачервоному спектрі. Тобто глядач ніби дивиться на те, що відбувається через тепловізор, і бачить лише обриси персонажів. Це створює незвичайний ефект: наприклад, сцени з напівоголеними дівчатами чи сексом не виглядають відверто чи збудливо. Та й жорстокість виходить ненатуральною. Хоча дивитися на яскраві кольори півтори години важко.
9. «Будинок на глибині» – хорор під водою
The Deep House
- Франція, Бельгія, 2021 рік.
- Жахи.
- Тривалість: 82 хвилини.
- IMDb: 5,3.
Бен і Тіна подорожують Європою та шукають будинки з привидами для свого YouTube-каналу. У Франції місцевий житель показує їм затоплену будівлю, яка добре збереглася. Герої занурюються з аквалангами і справді знаходять дивний будинок. Здається, в ньому досі твориться щось моторошне.
Автори цього фільму взяли найбанальніший концепт хорору: скептичні герої потрапляють до старого будинку з привидами. Але все відбувається під водою, що створює додаткову напругу. Персонажам потрібно не лише врятуватися від привидів, а й встигнути вибратися на поверхню. До речі, у фільмі кажуть, що кисню у них лише на годину, і з цього моменту картина триває рівно годину.
Звісно ж, знімали фільм не в озері, а в декораціях, які збудували спеціально у студії. Але це не скасовує складності процесу. Для початку створили будинок, де відбуватиметься вся дія. У момент зйомок його занурювали у величезний резервуар із водою, а акторами командували радіозв'язком.
10. «День-Д» – телефільм, який у кожного свій
D-dag
- Данія, 2000 рік.
- Драма, кримінал.
- Тривалість: 70 хвилин.
- IMDb: 4,9.

Чотири герої вирішують пограбувати банк і вигадують оригінальний спосіб приховати звук вибуху. Вони йдуть на злочин новорічної ночі, щоб шум святкування на вулицях все заглушив. Але потім усі вони опиняться у складній ситуації.
Фільм у його оригінальному задумі можна було побачити лише один раз. Але й тоді для кожного глядача він дещо відрізнявся. Річ у тім, що Ларс фон Трієр, Томас Вінтерберг, Серен Краг-Якобсен та Крістіан Леврінг засіли у студії та одночасно зняли чотири історії — кожна присвячена одному з персонажів.
У ніч із 31 грудня 1999 року на 1 січня 2000 року ці фільми запустили одночасно на чотирьох датських телеканалах. Кожен глядач міг сам перемикатися між сюжетами, просто використовуючи пульт дистанційного керування. Вийшов унікальний досвід для кожного. Зараз можна або задовольнятися почерговим переглядом сюжетів, або включити підсумковий монтаж від авторів — у нього підзаголовок «Завершений фільм».