Ікона стилю: Жан-Мішель Баскія
“Мені подобається, що вони вважають, ніби я поганий хлопчик. Я думаю, це прекрасно”.
Жан-Мішель Баскія
Реклама 
Жан-Мішель Баскія
У 1985 році Баскія, знаменитий і успішний художник на піку слави, серед друзів якого були Ларрі Гагосян і Енді Воргол, а серед екскоханих — Мадонна, з’явився на обкладинці New York Times. У чорному костюмі Armani (його улюблений бренд), босоногий, з дредами. Навіть у найскладніші роки свого життя — коли на початку 80-х матір Баскії потрапила до психіатричної лікарні, а йому довелося піти з дому й жити на вулиці — Баскія примудрявся мати надзвичайний вигляд.
Жан-Мішель Баскія, 1985
Коли ж його роботи почав скуповувати весь модний Нью-Йорк, Баскія зняв розкішний лофт на Мангеттені, купив лімузин і полюбив костюми Armani. Щоправда, до дорогого одягу він ставився без пієтету: костюми розписував фарбою, а іноді прямо в них малював графіті. Кадр з 25-річним Баскією на обкладинці New York Times сьогодні увійшов в історію, він же ввів у моду й фактично легітимізував образ богемного художника: із забрудненими фарбою руками, босого, зі скуйовдженим волоссям. Художника, якому не потрібне схвалення — але, безперечно, потрібна увага. Через два роки після знімання цієї обкладинки Баскія помре від передозування наркотиків у тому самому лофті на Мангеттені.
Баскія в 1985 році в тому самому костюмі Armani
“Художній світ був сповнений білими стінами, білими людьми й білим вином, — говорила актриса й поетеса Патті Астор про 80-ті в Нью-Йорку, — а Баскія вирізнявся не тільки як темношкірий чоловік у привілейованому світі мистецтва, а і як художник, який привернув увагу до його етнічного дисбалансу”.
З Енді Ворголом у Нью-Йорку, 1984
Расизм — одна з головних тем у творчості Баскії. З дискримінацією він боровся все життя. Його батько був іммігрантом з Гаїті, а мати — американкою пуерто-риканського походження. Баскія вільно говорив англійською, іспанською й французькою. Виріс у Брукліні, з дитинства любив мистецтво й проводив весь свій час з матір’ю в МоМА, музеї Гуггенгайма й Метрополітені. Пізніше, вже ставши зіркою, Баскія втне витівку в одному з нью-йоркських музеїв, обливши водою виставлені картини через те, що серед них не було робіт жодного темношкірого художника.
Жан-Мішель Баскія
Одна з перших робіт Баскії називається Famous Negro Athletes (1981): на ній схематично зображено чотири чоловічі обличчя й бейсбольний м’яч. Художник написав її на одній зі стін у даунтауні Нью-Йорка. Графіті відкрив арткритик Гленн о Браєн. “Це вкрай політична робота. Вона відбиває очікування суспільства: мовляв, темношкірі можуть прославитися як спортсмени, але ніколи як вчені або художники”, — написав критик. Цього року роботу Famous Negro Athletes виставлять на Sotheby's і розраховують продати за суму 2,5—3,5 мільйона доларів.
“Я не слухаю, що кажуть мистецтвознавці. Я не знаю нікого, кому потрібен критик, щоб дізнатися, що таке мистецтво”, — говорив художник. Баскія був провокатором, не любив журналістів і в інтерв’ю часто бував різким, хоча саме преса зіграла ключову роль у його успіху. У 1980 році він взяв участь у груповій виставці The Times Square Show, серед учасників якої були Кіт Гарінг і Дженні Гольцер. Через рік критик, а пізніше близький друг Баскії, Рене Річард опублікував статтю The Radiant Child у журналі Artforum, і Баскію почали купувати колекціонери.
Сьогодні роботи художника є в колекціях Louis Vuitton Foundation, музею Гуггенгайма й MoMА.
Жан-Мішель Баскія малює в Сент-Мориці, 1983