Найкрасивіші місця України

Мріємо відвідати кожне одразу ж після перемоги

Конституцією загальнонаціональними символами України визначені прапор, герб і гімн. Проте важко не погодитися, що код нації формують набагато більше складових: наша історія, традиції, поезія та музика, архітектурні та художні пам’ятки, визначні місця та постаті, якими ми особливо пишаємося та завдяки яким гордо заявляємо про себе на міжнародній арені. До 31-го дня народження сучасної України редакція ELLE вирішила нагадати саме про такі символи незалежності. Сьогодні розповідаємо про 31 місце в Україні, від яких захоплює дух.

Будемо чесними: обрати серед тисяч неймовірних природних та архітектурних пам’яток України всього 31 виявилося завданням із зірочкою. Пропонуємо не сприймати цей матеріал як рейтинг, це лише щира рекомендація для відвідування мальовничих напрямків. Деякі з цих місць, на жаль, сьогодні перебувають під окупацією російських загарбників або не працюють через воєнний стан. Але ми віримо, що вже дуже скоро ми всі зможемо милуватися дельфінами на острові Джарилгач, відвідувати цілюще Лемурійське озеро, зустрічати заходи сонця в Олешківських пісках та загадувати бажання на Станіславському гранд-каньйоні. Детальніше про місця сили за версією старшої редакторки ELLE Світлани Кравченко — у цьому матеріалі.

Озеро Синевир

Найбільше і найглибше високогірне озеро України (розташоване на висоті 989 м над рівнем моря) утворилося 10-11 тисяч років тому внаслідок перекриття гірського потоку кам’янистими породами після землетрусу. Озеро є найцікавішим об’єктом Національного природного парку «Синевир»: у прозорій воді водиться форель, а поміж стрункими ялинами бігають рисі, гірські козулі та ведмеді. Тільки на прибережному просторі ви можете побачити близько 90 видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Instagram: @yuretzsmile

За легендою, колись на цьому місці був убитий пастух Вир, якого покохала донька графа Синь. Саме її гіркі сльози після загибелі коханого і стали озером. Синевир також називають у народі «Морським оком» — через острівець посередині озера, який нагадує зіницю ока.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова»

Найбільший степовий заповідник Європи має давню і складну історію. «Асканію-Нова» заснував 1898 року німецький барон Фрідріх Фальц-Фейн як приватну природоохоронну територію з екзотичними тваринами. Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Фрідріх Фердинанд Ангальт-Кетен-Плесський на честь власного маєтку Асканії в Німеччині (звідси — «Асканія-Нова»). 1983 року заповідник отримав статус біосферного, а в 1984-му його включили до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Instagram: @khers_on

Територія заповідника розділена на три частини: Північну, Південну та Великий Чапельський під (природна низовина, де вільно пасуться тварини). У степу можна побачити коней Пржевальського, антилоп, сайгаків, бізонів та інших рідкісних тварин з різних континентів. У складі заповідника — дендрологічний парк загальнодержавного значення, зоопарк, колекція тварин якого є національним надбанням України, а також орнітопарк. З кінця лютого 2022 року заповідник перебуває у скрутному становищі через російську окупацію.

Острів Джарилгач

Найбільший острів України та Чорного моря розташований поблизу Скадовська на Херсонщині. Джарилгач у своїх творах змальовували ще античні історики Пліній Старший, Птоломей та Геродот. Свого часу він входив до складу біосферного заповідника «Асканія-Нова», у 1927-му був створений Приморський заповідник, який проіснував лише кілька років, а в 2009 році за указом президента України на території острова створили національний природний парк.

Instagram: @flyingukrop

Безкраї пляжі (протяжністю у 42 км), піщані дюни, сотні дрібних озер, чиста блакитна вода, рідкісні рослини і дикі тварини дарують кожному відвідувачу острова відчуття тісного єднання з природою. Тут можна не тільки зустріти оленів, диких коней, свинок, муфлонів, а й спостерігати з берега, як у морі граються дельфіни.

Острів Хортиця

Це найбільший острів на Дніпрі (його площа становить близько 23,5 кв. км, що складає майже 10 відсотків території сучасного міста Запоріжжя), на якому дивним чином поєдналися різноманітні природні комплекси та пам’ятки історії. Вважається, що саме на Хортиці 972 році загинув князь Святослав Ігорович, звідси у козацькі походи проти поляків вирушали Северин Наливайко, Криштов Косинський, Іван Сулима, сюди навідувався зі своїм військом Петро Сагайдачний, а Богдан Хмельницький приїздив у часи Визвольної війни за підтримкою реєстрових козаків.    

Instagram:@avienne_marlen

Сьогодні Хортицю інтегровано в структуру Запоріжжя. Через острів проходить залізниця зі станцією «Запорізька Січ», працюють чотири автомобільні мости. На Хортиці є заселені селища, велика кількість позначених пам’яток історії й археології, десятки будинків відпочинку, санаторіїв, туристичних баз, піщані пляжі, смерекові й листяні ліси, унікальні плавні на півдні.

Кам’янець-Подільська фортеця

Перлина Хмельниччини, а також один з найгарніших замків України був збудований у XIV столітті литовськими князями, але в їхньому володінні залишався недовго. Уже на початку XV століття Кам’янець-Подільську фортецю захопили поляки, які називали її «останнім форпостом християнства перед лицем османів». Згодом, у кінці XVII століття, туркам зрештою вдалося захопили споруду. Вони частково модернізували фортецю: збудували бастіони та міст, який сьогодні так і називається — «турецький». Увагу туристів також завжди приваблює криниця, врізана в скелю.

Instagram: @zysko_serhii

У Кам’янець-Подільській фортеці знімали такі фільми, як «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Балада про доблесного лицаря Айвенго».

Тунель кохання у Клевані

Зелений тунель у лісовому масиві, розташований на відрізку (близько 4 км) залізничної колії, не є дивом природи, а швидше наслідком техногенного впливу. На своєму шляху від селища Клевань до деревообробного заводу в Оржеві потяг збиває гілки дерев і кущів. Унаслідок цього й утворився щільний коридор точної арочної форми.

Instagram: @polustanok

Завдяки вдалому маркетингу тунель став туристичним об’єктом та улюбленим місцем закоханих пар. Деякі молодята тут саджають квіти як символ своєї любові. Згідно з народним повір’ям закоханим слід поцілуватися у той час, коли проїжджає потяг, і обов’язково загадати одне бажання на двох.

Тунель не мав аналогів у Європі та світі до 2017 року, коли поблизу міста Хефей було відкрито «китайський аналог».

Замок Любарта

Луцький замок заслужено вважається туристичною візитівкою Луцька. Більшість українців знайомі з ним завдяки зображенню на 200-гривневій купюрі. Мури Луцького замку з’явилися ще в далекому Середньовіччі. Великий литовський князь Любарт розпочав будівництво цієї фортеці у 1340 році, однак повністю його задум був втілений лише у 1430 році за часів правління князя Свидригайла. І хоча будівництво здійснювалося за єдиним проєктом, навіть сьогодні можна простежити, як готика змінюється ренесансом, який панував у Європі в той час.

Instagram: @vlad.vasylkevych

Відвідувачі замку можуть оглянути три високі прямокутні вежі (В’їзну, Стирову та Владичу), експозицію єдиного в Україні Музею дзвонів, завітати до Музею книги у приміщенні колишньої повітової скарбниці, а також Художнього музею, який тепер розташований у будинку канцелярії.

Лемурійське озеро

Озеро, розташоване в західній частині затоки Сиваш, має воду рожевого кольору і вважається цілющим курортом міжнародного значення.

Instagram: @outdoor.ua

За однією з версій, Лемурійське озеро утворилося на місці аварії радянського бомбардувальника у 1969 році на березі Сивашу. Рятувальники під час робіт зі збору залишків бомбардувальника поглибили вирву до 18 метрів, зачепивши при цьому водоносні горизонти. Згодом вирва наповнилася водою, яка була набагато солонішою, ніж у Сиваші. Мешканці навколишніх сіл назвали озеро Яма і часто заради розваги ходили сюди купатися. Із часом почали поширюватися розповіді про лікувальні властивості солоної води і навколо озера стала розвиватися індустрія зеленого туризму. Свою назву озеро отримало від назви міфічного континенту Лемурія.

Реабілітаційний центр для бурих ведмедів

2011 року на території Національного природного парку «Синевир» уперше запрацював Реабілітаційний центр для бурих ведмедів, що займає площу 12 га. Під захист сюди потрапляють тварини, які зазнали жорстокого поводження чи утримувалися в неволі без належних умов. Ведеться також робота з відтворення природної популяції (в Україні нараховано близько 300 особин) та поглиблення досліджень найбільшого хижака України.

Instagram: @sergeeva_ansta

Національний природний парк «Синевир» невипадково став місцем для будівництва такого центру. Природа і кліматичні умови повністю відповідають тим умовам проживання, яких потребують бурі ведмеді. Тварини, які потрапляють до центру, проходять карантин, відповідні щеплення, а відтак здійснюється їхня адаптація до напіввільних умов перебування.

Чернівецький університет

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один з найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців — комплексі, спорудженому в 1864-1882 роках як резиденція митрополитів Буковини і Далмації за проєктом відомого австрійського архітектора чеського походження Йозефа Главки. 

Instagram: @serge_soroka_1984

Роботи з оздоблення інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.

Водоспад Шипіт

Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення розташована у неглибокій ущелині річки Пилипець у межах Міжгірського району Закарпатської області, приблизно за 10 км від залізничної станції Воловець, за 6 км від села Пилипець.

Instagram: @yaroslav_tyurmenko

Водоспад утворився на місці виходу стійких пісковиків палеогену і гравелітів з тонкими прошарками сланців. Особливо багатоводний водоспад навесні, коли на схилах гори Гемби тануть сніги. Сюди організовують спеціальні автобусні екскурсії із санаторіїв і пансіонатів Закарпаття і Прикарпаття. За 300 м від водоспаду розташований гірськолижний підіймач, що слугує орієнтиром для охочих відвідати водоспад.

Замок Радомисль

Середньовічний замок у Радомишлі не так давно було реконструйовано, а саме у період з 2007 по 2011 рік, завдяки чому вдалося відтворити автентичний інтер’єр XVII–XIX століть. Основою для цього замку послужив старий млин, який було побудовано у 1902 році. Під час зведення історико-культурного комплексу було встановлено, що будівля XX століття стоїть на рештках більш давньої споруди. Як пізніше з’ясувалося, це була паперова фабрика, побудована у 1612 році відомим релігійним і громадським діячем того часу, просвітителем, архімандритом Києво-Печерської лаври Єлисеєм Плетенецьким.

Instagram: @bogdats

Сьогодні в замку міститься єдиний у світі Музей української домашньої ікони з експонатами XVII–XX століть. В експозиціях і фондах комплексу представлені колекції предметів сакрального мистецтва і церковного начиння, а також українських і європейських старожитностей. Комплекс об’єднує в собі готель, музей, ландшафтний парк, приміщення для урочистих церемоній та концертну залу.

Хотинська фортеця

Середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (Чернівецька область), збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у Молдавському князівстві на межі XIII–XIV століть на місці руського городища (Х–ХІІІ). Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго. Після занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства Хотинська фортеця перебувала в юрисдикції багатьох державних утворень — Молдавського князівства, Королівства Польського, Османської та Російської імперій.

Instagram: @andrevas_lv

У ХІХ столітті твердиня втратила своє стратегічне значення, і 1856 року її було позбавлено статусу військового об’єкта. У 1960-х роках комплекс споруд фортеці отримав статус пам’ятки архітектури. Однак уже у 2000 році було утворено Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», а за підсумками всеукраїнської акції фортецю визнано одним із «семи чудес України».

Водоспад Білі Камені

Справжня перлина індустріальної Дніпропетровщини — водоспад Білі Камені існує з 1932 року, коли разом з будівництвом Криворізького металургійного заводу на річці Інгулець було створено Карачунівське водосховище. Висота водоспаду становить 12 метрів, а експерти відносять його до найкрасивіших водоспадів України.

Водоспад та береги водосховища утворені на базі гранітних порід та порогів ріки Інгулець. На берегах розташовані лісосмуги. Камені-сходи водоспаду майже завжди вкриті щільною білою піною стрімкої води.

Instagram: @asunkissed_ukraine

Поруч є ще одна історична пам’ятка міста — величний залізничний міст, який з’єднує обидва береги Інгульця. З нього відкривається неймовірний краєвид: праворуч — водоспади і Карачунівське водосховище, ліворуч — майже весь Кривий Ріг. Міст, заввишки 53 м та завдовжки 161 м, збудований ще у ХІХ столітті за проєктом архітектора Боголюбського і є найвищим мостом Криворізького басейну.

Одеський національний академічний театр опери та балету

Найстаріший оперний театр України, а також найкращий театр Одеси та України на момент побудови. Відкриття першої споруди театру відбулося 1810 року, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля була зведена 1887 року під керівництвом архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера («Бюро Фельнер&Гельмер») у стилі віденського бароко. Архітектура глядацького залу витримана в стилі пізнього французького рококо. Унікальна акустика підковоподібного залу дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який куточок зали.

Instagram: @tani.goncharova

До числа найвдаліших постановок трупи театру увійшли: «Кармен», «Травіата», «Трубадур», «Ріголетто», «Запорожець за Дунаєм», «Мадам Баттерфляй» («Чіо-Чіо-Сан»), «Наталка Полтавка», «Жизель», «Лускунчик», «Спляча красуня».

До 120-річчя театру Національний банк випустив ювілейні монети. А журнал Forbes включив одеський театр у список найбільш незвичайних визначних пам’яток Східної Європи.

Буцький каньйон

Буцький каньйон поетично порівнюють зі Швейцарією або норвезьким фіордом. І хоча це не зовсім відповідає дійсності, краєвиди тут і справді вражають. Каньйон на річці Гірський Тікич розташований у смт Буки на Черкащині (за 180 км від Києва), починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС і тягнеться майже на 3 км. Скелі, яким майже два мільярди років, тут досягають висоти 25-30 м. Вони належать до Українського кристалічного щита. Цікаво, що Гірський Тікич в основному тече рівнинною місцевістю. Звідки ж назва, пов’язана з горами? Колись це був Угорський Тікич, за століття назва трансформувалася в Гірський.

Instagram: @zysko_serhii 

Буцький каньйон — рекреаційна зона, сюди часто приїздять туристи для скелелазіння та сплавів на байдарках. Неподалік від греблі можна побачити відомий водоспад Вир.

Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Національний дендрологічний парк «Софіївка» є шедевром світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX століття. Це зразок пейзажного паркового мистецтва — композиції води, землі, каменів, рослин, архітектурних споруд і скульптур. Площа парку, який розташований на околиці старовинного міста Умані Черкаської області, сягає 180 гектарів.

Instagram: @pod_val

Парк заснований у 1796 році польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким на честь дружини — красуні-грекині Софії й подарований їй до дня іменин у травні 1802 року. Ідея спорудження парку в романтичному стилі з використанням римської та грецької міфології належала самій Софії.

Палац Шенборнів

Колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати», пам’ятка архітектури національного значення. Розташований у селі Карпати (Мукачівський район).

Instagram: @ladanivskyy

Будівля замку Берегвар має своєрідну родзинку, її побудовано за астрономічним принципом: кожен її елемент не тільки виконує практичну функцію, але й має символічне значення. Так, кількість вікон становить 365 — за кількістю днів року. Ще одне віконце замуроване на випадок високосного року. Димоходів у палаці — 52, скільки у році тижнів. Входів 12 — за числом місяців, а кути замку прикрашають чотири вежі, що відповідають чотирьом порам року. Шпилі оздоблені флюгерами й курантами, а на одній з веж встановлено дзвін, що відбиває кожну годину. Споруда щедро декорована вітражами та барельєфами із символікою родини Шенборнів.

Херсонський гранд-каньйон, Станіслав

Гірські пейзажі українці можуть побачити не тільки в Карпатах. На півдні України також є гірські масиви та навіть каньйони. Один з найбільш вражаючих — Станіславський гранд-каньйон, названий так через свою схожість з американським природним заповідником.

Instagram: @albovsky 

Одне з найдивовижніших і найкрасивіших місць України розташоване в Херсонській області на березі Дніпровсько-Бузького лиману між селами Олександрівка та Станіслав. Відстань від Херсону до каньйону — 50 км. Станіславські гори — це круті скелі з вертикальними схилами з різнобарвної глини (заввишки до 55 м). З вершини мису з одного боку відкриваються прекрасні краєвиди на лиман, з іншого — чудові степові пейзажі.

Софія Київська

Instagram: @pod_val

До складу Національного заповідника «Софія Київська» входять:
• Собор Святої Софії (Київ, XI століття) та архітектурний ансамбль монастирських споруд (XVIII століття) на його подвір’ї.
• Кирилівська церква (Київ, XII століття).
• Андріївська церква (Київ, XVIII століття).
• Золоті ворота (Київ, XI століття).
• Судацька фортеця (АР Крим, ансамбль пам’яток VI–XV століття).

Печера Оптимістична

Печера Оптимістична, що в Тернопільській області, входить у всі списки найкрасивіших, найдивовижніших та найтаємничіших місць України. Тільки-но уявіть: понад 256 км підземного лабіринту, що досі не до кінця досліджений!

Instagram: @viktor_lyagushkin

Печера занесена до Книги рекордів Гіннеса, її знають у всьому світі як найдовшу гіпсову печеру, тут можна побачити унікальні вторинні утворення та просто відпочити від цивілізації.

Тюльпанове поле в Мамаївцях

Тюльпанове поле в Мамаївцях уперше з’явилося у 2005 році з ініціативи буковинця Олександра Стратійчука, який привіз цю ідею після 8-річної роботи в Нідерландах. Спочатку поле було розміром один гектар, і висадили на ньому 70 видів голландських тюльпанів.

Instagram: @zysko_serhii

Через 15 років площа поля збільшилася вже втричі. Тоді на ньому розквітло приблизно 2 мільйони тюльпанів 170 видів найрізноманітніших кольорів. Усі цибулини привозять сюди з Нідерландів, 80% з них — ексклюзивні. Переважно це піоноподібні сорти: тюльпан-папуга, двоколірні тюльпани тощо. Квіти висаджують за принципом колірності й сортової належності, щоб утворювалися візерунки.

Мигійські пороги

Село Мигія на Миколаївщині називають «столицею українського рафтингу» та «маленькою Швейцарією» через велику кількість річкових порогів, скелясті острови та мальовничі краєвиди.

Instagram: @zysko_serhii

Мигійські пороги — вузький скелястий каньйон на річці Південний Буг. Саме через цю особливість вони популярні серед любителів екстремальних водних видів спорту — рафтингу, слалому. Каньйон є найбільшим у степовій Україні, поділяється на верхній поріг — «Млиновий» і нижній, що отримав назву «Інтеграл» або «Червоні ворота».
 

Олешківські піски

Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються вони з безмежних барханів (місцеві мешканці називають їх кучугурами) заввишки близько 5 м. Розташовані піски за 30 км на схід від Херсону.

Instagram: @zysko_serhii

Дніпровські піски існували здавна, але Олешківська пустеля у нинішньому своєму вигляді з’явилася порівняно недавно: через випасання у ХІХ столітті величезних отар овець, які знищили траву, звільнилися піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. Часто Олешківські піски називають пустелею, однак за температурним режимом (улітку пісок нагрівається до 70 градусів) та кількістю опадів їх швидше можна віднести до напівпустель.

Скелі Довбуша

Скельно-печерний комплекс, унікальна пам’ятка історії та природи, розташований в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку. Комплексна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворилися понад 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км.

Instagram: @alex.alifanov

За переказами, у XVII–XVIII століттях тут таборували опришки, які використовували печери як сховище. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.

Аккерманська фортеця

Аккерманська фортеця, або Білгород-Дністровська фортеця, — історико-архітектурна пам’ятка та найбільша фортеця України. Була споруджена за часів Пізнього середньовіччя (XIII–XV століття) на місці руїн античного поліса Тіра. Розташована в м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Instagram: @jekaloc

Гора Шпиці

Одна з вершин гірського масиву Чорногора (Українські Карпати). Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку. Висота гори — 1863 м.

Instagram: @tymoshevskyi

Шпиці — одна з найцікавіших гір у Карпатах. Її східні схили оперезані скельними виступами заввишки 20-50 м, які справді нагадують шпиці (звідси й назва гори). Скелі, яких, за деякими даними, налічується аж 15 рядів, сформовані переважно з олігоценового магурського пісковику; вони є наслідками давнього гірського зледеніння, що відбулося в Карпатах у четвертинний період.

Бакота

Бакота — затоплене село на Поділлі, поблизу Кам’янця-Подільського. Через будівництво Дністровського гідровузла рішенням облвиконкому 1981 року було виключене з облікових даних: село затопили, а сотні родин змусили покинути свої домівки та домогосподарства.

Instagram: @yakandriy

Сьогодні Бакотою називають територію та околиці Бакотської затоки на Дністрі. Вона займає площу 1590 гектарів (це як два міста Жовква), а завдяки скелястим берегам має теплий та м’який мікроклімат, дуже подібний до ялтинського. Місце приваблює відвідувачів тишею, неймовірними краєвидами, кількома пляжами та залишками скельного монастиря. Тут збереглося кілька печер та ніші від поховань ченців. Поруч є три джерела з цілющою водою — Північне, Південне та Найпівденніше. У народі кажуть, що Найпівденніше озеро лікує хвороби очей.

Підгорецький замок

Палац у Підгірцях — пам’ятка архітектури епохи пізнього ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області. Замок було збудовано впродовж 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Це один з найяскравіших у Європі зразків поєднання імпозантного палацу для відпочинку з бастіонними укріпленнями оборонної фортеці.

Instagram: @diman_land

Саме в Підгорецькому замку, сповненому містики, знімали фільми про д’Артаньяна і трьох мушкетерів, а також про Богдана Хмельницького.

Будиночок рибалки на Острові кохання

Мальовничий Острів любові в селі Старий Солотвин, посеред річки Коднянка, має справді казковий вигляд і приваблює всіх закоханих. Особливої таємничості місцю надає невелика дерев’яна хатина, що зветься будиночком рибалки.

Instagram: @2_i_photo_

Острівець має штучне походження — його створили 1970 року, а в 1985 році спорудили той самий будиночок, який слугував місцем відпочинку і укриття від дощу для рибалок. Згодом був зведений дерев’яний місток, який з’єднав острів з берегом.

Дружбівський кар’єр

Дружбівський кар’єр «Кварц» розташований біля смт Дружба (Олевський район), усього за 200 км від Києва. «Житомирське Памуккале» швидко стало новою туристичною локацією. Через наявність глини вода у кар’єрі має фантастичний бірюзовий колір, а насипи білого піску нагадують турецький курорт.

Instagram: @go.vdorogu

Навколо чистої водойми росте ліс, а всього за 30 хвилин їзди на авто розташоване Камінне Село — нерукотворна пам’ятка з каменів-валунів величезних розмірів.

Источник