Трагедія Японії: фото з японських таборів, які не можна було показувати 60 років
7 грудня 1941 Японія атакувала військово-морську базу в Перл-Харбор на Гаваях. Після цього США оголосили війну агресору, пише Bored Panda, інформує Ukr.Media.
5 січня 1942 року всі американські військовослужбовці японського походження були звільнені з армії…
… або переведені на підсобні роботи,…
… а 19 лютого 1942 року президент Рузвельт підписав розпорядження про інтернування і депортації 110 тисяч американських японців…
… з усього західного узбережжя Тихого океану, а також уздовж кордону з Мексикою в штаті Арізона.
Примусовій депортації підлягали не тільки етнічні японці, але навіть ті з американських громадян,…
… хто мав серед предків тільки прабабусю або прадіда японської національності.
Тобто у кого була лише 1/16 частина "ворожої" крові.
Приблизно 10 тисяч японців змогли довести свою потрібність воюючій Америці.
В основному це були інженери та кваліфіковані робітники.
Спочатку запропонували японцям депортуватися… самим!
Тобто переселитися до своїх родичів, які проживають у центральних або східних штатах.
Незабаром з'ясувалося, що родичів таких практично ні в кого немає. Тоді на допомогу прийшла держава.
На швидку руку були створені дві мережі таборів для інтернованих японців – охороняються і з колючим дротом.
На збори сім'ям давалося дві доби. За цей час вони мали залагодити всі матеріальні справи…
… і продати свою власність, у тому числі і автомобілі.
Зробити це за такий короткий час було неможливо, і нещасні просто кидали свої будинки і машини.
Японців звозили в табори автобусами і поїздами під охороною.
Треба сказати, що побутові умови там були вельми плачевними.
У таборах всі повнолітні були зобов'язані працювати 40 годин на тиждень.
Людей розміщували в «бараках простої конструкції, вкритих толем, без каналізації і кухонь».
Багато таборів були швидко побудовані цивільними підрядниками в 1942 році за зразком військових бараків,…
… що робило ці табори малопридатними для скупченого сімейного проживання.
В основному японці були зайняті на сільгоспроботах і ремеслах.
У кожному таборі були кінотеатр, лікарня, школа, дитячий садок, Будинок культури…
… загалом, типовий набір соцкультпобуту для невеликого містечка.
Всі табори розташовувалися на віддалених, пустельних територіях далеко від населених пунктів і контролювалися озброєною охороною.
Як пізніше згадували лагерники, адміністрація ставилася до них у більшості випадків нормально.
Були і інциденти: кілька японців були вбиті при спробі втечі – від 7 до 12 осіб за весь час існування таборів.
Порушників порядку могли посадити на кілька діб на гауптвахту.
В американських газетах не раз згадувалося, що «Япошки – це завжди япошки».
"Я не хочу, щоб хто-небудь з них був тут, – говорив ДеУітт, який займався управлінням програми по інтернуванню.
Вони – небезпечний елемент. Немає способів, щоб визначити їхню лояльність…
Немає ніякого значення, чи є вони американськими громадянами – вони все одно японці".
Фраза «сіката га най», що можна приблизно перевести як «нічого не поробиш», стала символом трагедії японського народу,…
… який виявився мимовільним бранцем в руках могутньої і нещадної влади.
Реабілітація японців почалася майже одночасно з депортацією – з жовтня 1942 року.
Лояльним до США японцям поверталася особиста свобода і право вільного поселення: повсюди в США, крім тієї зони, звідки їх депортували.
Тих, кого визнали нелояльними, звозили в особливий табір в Тьюл-Лейку в Каліфорнії, який проіснував до 20 березня 1946 року.
У 1948 році інтернованим японцям була виплачена часткова компенсація за втрату власності – від 20 до 40% від вартості майна.
У 1980 році Конгрес створив спеціальну комісію з вивчення обставин депортації.
Висновок комісії був чіткий: наказ Рузвельта був незаконний.
Комісія рекомендувала виплатити кожному колишньому японцеві $20000 в якості компенсації за незаконне й насильницьке переміщення.
У жовтні 1990 року кожен з них отримав індивідуальний лист від президента Буша-старшого…
… зі словами вибачення і засудження колишнього беззаконня.
А незабаром прийшли і чеки на компенсацію.
27 вересня 1992 року на виплату компенсацій було додатково виділено 400 млн доларів.
Останній табір був закритий у 1946 році.
Індіанці, на чиїх землях розташовувалися «центри переміщення», сподівалися, що споруди відійдуть їм,…
… проте військові зрівняли табори з землею.
Після війни понад 5 тисяч чоловік демонстративно відмовилися від американського громадянства і покинули територію Сполучених Штатів.
Джерело: ukr.media