Сирійський Алеппо: життя в постійному страху
За даними правозахисників, в результаті авіанальотів загинули близько 700 мирних громадян
Після того, як вдалося отримати доступ до захоплених сирійськими повстанцями районах Алеппо, перед кореспондентами постало місто, що лежить у руїнах. В цьому році в результаті повітряних бомбардувань в північній частині Сирії загинули тисячі і тисячі постраждали. Жителі Алеппо знаходяться в постійному страху.
Молода мати з двома дітьми стоїть на місці, на якому ще вранці був її дім, а тепер тут лише руїни, дроти і сміття. Вибух зрівняв з землею більшу частину будинку. "Мій чоловік снідав. Раптом ми почули вибух – нам здалося, він стався далеко. Я попросила чоловіка піти і забрати з вулиці дітей. І раптом нас накрило", – згадує Розум Ях'я.
Чоловік Розум, вийшов на вулицю за дітьми, був серйозно поранений і зараз перебуває в лікарні. Батьки жінки змушені були втекти до Туреччини, а сама вона залишилася одна з двома дітьми і пораненим чоловіком. "Мені нікуди піти. Я хочу тільки, щоб зі мною був чоловік і більше нічого", – говорить Ях'я.
"Мені страшно"
Пошук поранених під уламками будинків, зруйнованих в результаті авіаударів
Рятувальники "Сил цивільної оборони" (CDF) розгрібають уламки будинків у пошуках поранених. З обмеженою підготовкою і невеликою кількістю обладнання, в умовах відсутності допомоги з боку Британії, США та інших країн, їх завдання небезпечне і важке.
Коли житлові райони міста піддаються бомбардуванням, рятувальники CDF намагаються відшукати тих, що вижили, проте часто знаходять тільки трупи. У минулому році під час однієї з пошукових операцій загинули вісім рятувальників CDF. Голова організації Халід Хедж вважає, що вони зобов'язані допомогти тим, кому крім рятувальників допомогти нікому. "Наше людинолюбство змушує нас виконувати цю роботу, рятувати людей під руїнами і доставляти їх в лікарні", – говорить він. Тим не менш, Хедж, як і решта жителів Алеппо, живет в страху. "Так, мені страшно, мені дуже страшно. Одне і те ж місце часто піддається бомбардуванню кілька разів", – зауважує він. Як і мирні жителі, яких вони намагаються врятувати, співробітники CDF піддаються авіанальотам та нападів на землі.
"Примітивна, безладна зброя"
Безладні авіаудари завдаються в основному не по військових об'єктах
За повідомленням правозахисної організації Human Rights Watch, урядові війська продовжують завдавати "безладні авіаудари по мирним громадянам" з вересня минулого року. Представники HRW стверджують, що в останні кілька місяців урядові сили "тероризують" мирних громадян так званими "діжковими бомбами". Це виготовлені кустарним чином механізми, які містять в собі велику кількість вибухової речовини і мають велику площу ураження. Зазвичай їх скидають із вертольотів прямо на житлові райони.
Два роки тому Алеппо був економічною столицею Сирії
Зараз Алеппо – це якась імітація того міста, який існував на цьому місці два роки тому і був економічною столицею Сирії. Тут пустують цілі квартали. Фасад багатьох будівель зруйновано, на місці будинків лежать купи сміття. На узбіччях доріг – обгорілі частини автобусів та автомобілів, за якими від снайперів ховаються місцеві жителі.
Алеппо
- Великий промисловий центр
- У 2005 році населення становило 2,3 млн осіб
- Більшість населення – суніти
- В Алеппо проживала найбільша християнська громада в Сирії
- Старе місто Алеппо входить в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
- У липні 2012 року став центром боїв між урядовими силами і повстанцями
Кілька тижнів тому об'єднані групи повстанців спільно напали на сили уряду, і битва за Алеппо загострилася. За словами лідера терористичного угрупування "Бригади Абу Амара" Абу Бакрі, авіанальоти урядових сил "оживили і об'єднали повстанців". Він вважає, що "бочкові бомби" і авіаудари призвели до того, що сили опозиції почали спільну операцію проти уряду. "Ми вчимося на своїх помилках і тепер намагаємося використовувати оружиє більш націлено і доречно", – говорить Бакрі.
Понад 70% населення Алеппо вже покинуло місто.
"Ми не знаємо, наскільки безпечний чи небезпечний кожен наш крок", – зауважує молодий вчитель англійської Ферас, який зі страху вирішив не розкривати свого прізвища. Кінця війні не видно. Однак, за прогнозом президента Асада, вона повинна закінчитися до кінця року.
Через кордони Сирії надходить лише мізерна допомога. Сирійці вважають, що світ байдужий до того, що відбувається в їхній країні. Вони беззахисні перед постійними нальотами і нападами і знаходяться між двох сторін, вирішили битися між собою до останньої краплі крові.
Спочатку Ферас теж підтримував революцію. Тоді люди в Сирії ще говорили про свободу і демократію. Сьогодні єдиними темами для розмови є авіанальоти і снаряди, відчай і позбавлення.
Джерело: ukr.media