Як варити гречку, щоб вона розсипалася, як у бабусі на селі: забутий сільський секрет
Гречка – проста крупа, але саме вона найчастіше викликає суперечки на кухні. Одні скаржаться, що виходить каша-розмазня, інші пишаються розсипчастими зернами.
Секрет ідеальної гречки знали у селах, де каша була щоденною стравою. Там її готували без поспіху та з повагою до продукту.
Головне правило — правильне співвідношення води та крупи, повідомляє кореспондент Біловини. На одну склянку гречки брали рівно дві склянки рідини.

Перед варінням крупу обов'язково перебирали. Навіть у дорогих сортах траплялися смітники та лушпиння.
Потім гречку промивали кілька разів, доки вода не ставала прозорою. Це прибирало зайвий крохмаль і робило кашу розсипчастою.
У селах крупу часто прожарювали на сухій сковороді. Легкий горіховий аромат говорив про те, що гречка готова до варіння.
Крупу засипали тільки в киплячу воду. Це дозволяло зерну одразу «запечататися» та зберегти форму.
Після закипання вогонь зменшували до мінімуму. Каша повинна була нудитися, а не вирувати.
Перемішувати гречку під час варіння вважалося помилкою. Зайвий рух руйнував структуру зерна.
Коли вода повністю йшла, каструлю знімали з вогню. Але кришку не відчиняли ще хвилин десять.
За цей час гречка доходила на пару. Саме цей етап робив її розсипчастою.
У селах кашу завжди присмачували вершковим маслом. Воно не лише покращувало смак, а й допомагало зерну залишатися окремим.
Деякі господині додавали у воду лавровий листок чи сушений гриб. Це надавало каші особливого аромату.
Гречку ніколи не готували поспіхом. Їй давали час, і вона відповідала вдячністю.
Сьогодні багато хто забув ці прості правила. Але саме вони перетворюють звичайну крупу на страву з характером.
І якщо повторити сільський спосіб, гречка вийде такою, якою її пам'ятають із дитинства — розсипчастою та ароматною.
Читайте також
- Чому у вас не піднімається бездрожжеве тісто: 2 компоненти, які вирішать усі проблеми
- Що капнути в холодець для ідеального застигання: це не желатин, а природний загусник
