Фільм «Чорний телефон – 2» – 2025: актори, сюжет, відгук

Сіквел популярного фільму вийшов у цифрі. І найкраще картина працює як самостійний твір.

4 листопада на західних стрімінгах вийшов сиквел популярного хорору. Перший «Чорний телефон» заснований на однойменному творі Джо Хілла – сина Стівена Кінга. А поставив картину Скотт Дерріксон — майстер жахів та автор «Шість демонів Емілі Роуз», а також «Сіністера», який називають найстрашнішим фільмом з наукового погляду.

Спочатку випускати сіквел не планували, але на тлі відмінних зборів історію вирішили продовжити без літературної основи. Проте сам Хілл схвалив ідеї сценаристів.

Якщо сприймати «Чорний телефон — 2» саме як сіквел, він здається надуманим і дивним. А ось як самостійний хорор картина нагадує про кращих жахів дитинства.

Про фільм «Чорний телефон – 2»

• Оригінальна назва Black Phone 2.
• Країна виробництва: США, Канада.
• Жанр: жахи.
• Дата виходу у Мережі: 4 листопада.
• Тривалість: 1 година 54 хвилини.
• Режисер: Скотт Дерріксон.
• У головних ролях: Мейсон Темз, Мадлен Макгроу, Ітан Хоук, Джеремі Девіс, Джеймс Ренсон, Мігель Касарес Мора, Аріанна Рівас, Деміан Бічір, Анна Лорі, Саймон Вебстер.

Через чотири роки після того, як Фінні врятувався від маніяка Граббера, сестра героя Гвен починає бачити дивні сни. Всі вони пов'язані з табором «Альпійське озеро», де ще в підлітковому віці працювала їхня мама — пізніше вона наклала на себе руки.

Щоб розібратися в цій справі, Фінні та Гвен вирушають до табору, взявши із собою Ернесто. Це брат одного із загиблих у першому фільмі дітей, який доглядає героїню. На місці вони знайомляться з працівниками «Альпійського озера», але зачинені там через бурю. І тут дівчині у снах починає бути Граббер, причому його напади відбиваються і насправді. Виявляється, всі події пов'язані з минулим сім'ї героїв.

«Чорний телефон – 2» – це дивне продовження

Перший фільм, що вийшов у 2021 році, був майже камерним трилером, в якому елементи містичного хорору вдало доповнювали цілком реалістичну історію. Ні книга Хілла, ні екранізація Дерріксона не посилалися на конкретні події. Але в описі Граббера з книги знаходять натяки на маніяка Джона Уейна Гейсі (про нього нещодавно вийшов серіал). А режисер розповідав , що вклав у сценарій спогади з власного дитинства, пов'язані з жорстокістю та насильством у робочих районах.

У центрі дії – протистояння викрадача та жертви. Хоч у Фінні і відкривалася незвичайна можливість спілкуватися з мертвими дітьми, йому доводилося покладатися на свою вигадку.

Сіквел відразу відходить від камерної обстановки, додає надприродні здібності сестрі героя, а потім і зовсім перетворює сюжет на містичний детектив.

Найвульгарніше, що дію пов'язують із минулим сім'ї героїв. Звичайно, говорячи про містику та сни, важко звертатися до логіки. Але все-таки дивно, що Граббер, який начебто випадково вибрав Фінні в першій частині, колись стикався і з його матір'ю.

Та й сам убивця зі звичайної і досить жалюгідної людини, яка просто ховається за маскою, перетворюється на всюдисущу примару. На тлі дуже простої і тим, що першою частиною чіпляє ці ходи виглядають максимально надуманими.

“Чорний телефон – 2” – це хороший ретрохорор

Цікаво, що всі перелічені вище недоліки роблять «Чорний телефон – 2» цікавим самостійним фільмом. Адже найдурніше з боку авторів було б показати, що Граббера раптово врятували, і він викрав нову дитину. Або що Фінні вкрав інший маніяк.

Якщо абстрагуватися від будь-якого зв'язку з першою частиною, нова робота Дерріксона перетворюється на атмосферний ретрохорор. Режисер явно посилається на «Сяйво» Стівена Кінга та інші історії про людей, замкнених в одній локації. А для більшої атмосфери додають флешбеки з минулого — ті самі події, що сталися в таборі і тепер сняться Гвен. Їх показують як аматорські зйомки в дусі моторошних записів із «Сіністера» того ж таки Дерріксона.

Але, звичайно, головний поворот у тому, що основна дія тепер розгортається у снах. Це наближає те, що відбувається до легендарного «Кошмару на вулиці В'язів». А враховуючи, що під маскою Граббера тепер видно не звичайне обличчя, а щось понівечене, паралелі з Фредді Крюгер стають очевидними.

Розслідування в дусі замкнутого детектива поступово переростає в містичний хорор, де герої мають повірити у свої сили та дати відсіч нематеріальному лиходію. А щоб розбавити обстановку, Дерріксон додає в сюжет і трохи гумору: у фільмі є кілька кумедних перепалок із працівницею табору та усвідомлено незграбна романтична лінія.

Але, можливо, найкраще рішення пов'язане із закладеною в назві темою. Герої так само розмовляють по телефону, тепер не тільки з жертвами, але і з самим лиходієм. А глядач при цьому бачить, як маніяк ходить навколо будки і ломиться в неї — створюється моторошне відчуття, ніби сам усередині.

Реальні появи лиходія в «Чорному телефоні — 2» швидше змішають

У 80-ті роки, коли спецефекти тільки розвивалися, а глядачі не були розпещені екранною містикою та жорстокістю, «Кошмар на вулиці В'язів» чудово лякав. Але якщо вперше включити його зараз, навряд чи фонтан крові, що ллється з ліжка, або рукавичка Фредді Крюгера справлять такий самий ефект.

У першій половині «Чорного телефону – 2» Скотту Дерріксону вдається утримувати екранну напругу. Для цього режисер повертається до своїх фірмових прийомів. Як і в «Сіністері», він робить ставку на загадковість того, що відбувається, плівкові записи та незбагненність зла. Граббер миготить як примара, блукає навколо телефонної будки і незримо переслідує героїв. Вставки з видіннями виглядають окремими моторошними кліпами, які особливо налякають тих, хто регулярно їздив до дитячих таборів.

Однак потім все ламається — режисер навіщось додає до того, що відбувається, непотрібної матеріальності. Враження псуються під час сцени, коли лиходій мучить Гвен уві сні, а насправді вона починає літати по кімнаті. Можливо, було б краще показати, що дівчинка так само не рухається, але в неї з'являються рани. А так, що відбувається, нагадує чи політ у труні у «Віє», чи танець у комедії «Дракула: Мертвий і задоволений».

Остаточно все руйнується до фіналу, коли монстр починає бігати по замерзлому озеру на ковзанах, розмахуючи сокирою. Це точно не комедія? Заради справедливості: всі актори намагаються, а Ітан Хоук у ролі Граббера все ще прекрасний. Але через дурість того, що відбувається, перестають рятувати і ефект старої плівки, і справді жахливий саундтрек Аттікуса Дерріксона — сина режисера.

Після огляду може здатися, що думка про картину радше негативна. Але насправді тут визначальна саме позитивна частина.

«Чорний телефон – 2» – відмінний ретрохорор, який більшу частину часу тримає в напрузі за рахунок самої атмосфери порожнього табору та страшних снів. Окремі невдалі деталі змащують, але не псують загальне враження. Дерріксон вкотре нагадує, що саме жахи, а не кінокомікси Marvel (він знімав першого «Доктора Стренджа») — жанр, у якому він почувається найбільш упевнено та вміє зацікавити глядача.