Російський гатлінг – нищівна корабельна артилерія

Колись у корабельній артилерії головний акцент робили на калібрі, і її досі вважають однією із найпотужніших за всю історію. Зараз підхід повністю змінився, і у пріоритет тепер ставляться підвищена точність, скорострільність та використання високих технологій. Один із найяскравіших прикладів – російський «Дует», артилерійська установка з двома багатоствольними знаряддями. І ця автоматична корабельна гармата має секрет.

Народження морського «Дуету»

Комплекс АК-630

Наприкінці 1960-х років на флоті всерйоз заговорили про захист кораблів від ракет, але при цьому було очевидно, що одних далекобійних ракетних комплексів буде мало, і додатково потрібна зброя ближнього бою, здатна буквально змітати ціль з неба. Так з'явилася АК-630 — автоматична артилерійська установка із блоком із шести стволів. Вона могла видавати вогонь такої щільності, що для ракети, що низько летить, шансів практично не залишалося. Згодом комплекс модифікували і додали йому ще один блок стволів, одного виявилося замало. Характеристики ракет постійно покращувалися, у корабля залишалося все менше часу на відповідь, а додаткові шість стовбурів збільшували вогневу міць. Модернізований АК-630М-2, що отримав назву «Дует», мав значно більшу вогневу міць.

АК-630.

Зовні він виглядав ефектно і навіть трохи фантастично: два блоки стволів, встановлених в одній вежі, нагадували гармати з фільмів про майбутнє. До речі, своїм ім'ям він завдячує морякам, які швидко вигадали цілком очевидне прізвисько. Головний задум конструкторів був простий: подвоїти щільність вогню та зменшити час, за який корабель може відобразити наліт. У бою це означало, що у бік мети летить не шість, а одразу дванадцять потоків снарядів. З такою “стіною вогню” шанси збити протикорабельну ракету сильно збільшувалися, і згодом установка зайняла своє місце на сучасних бойових кораблях.

Шість стволів і жодного двигуна

АК-630М-2.

Головна загадка «Дуету» криється у конструкції: звичних для подібних систем електродвигунів тут немає зовсім. Здавалося б, електромотори просто необхідні, щоб приводити в дію блоки стволів, але конструктори знайшли куди елегантніше рішення: їхнє обертання забезпечує сама стрілянина. Кожен постріл викидає частину порохових газів у газовідвідний механізм, і за рахунок їхнього тиску розкручується блок стволів. Виходить, що кожен новий постріл підштовхує систему, а що швидше стрілянина — то швидше обертання.

Мотори не використовуються для обертання стволів.

Такий спосіб може здатися надмірним, але він дав гарматі колосальну перевагу. По-перше, не потрібен важкий електромотор, який ускладнює конструкцію та займає критично важливе місце. По-друге, чим вищий темп вогню, тим надійніше працює система, адже вона приводиться в дію тим самим процесом, заради якого і створена. У результаті скорострільність АК-630М-2 досягає приблизно десяти тисяч пострілів за хвилину — настільки багато, що окремі черги зливаються в суцільний розжарений потік.

У результаті це дало кілька серйозних переваг.

Звичайно, такий високий темп стрілянини викликає велику проблему – супутнє сильне перегрів, але вона вирішується обертанням. Якби стрілянина велася з одного ствола, він розжарився б добіла за лічені секунди, але з розподілом пострілів по шести каналах кожен з них отримує паузу і встигає трохи охолонути. Рішення просте, але геніальне, і вогонь можна вести практично без перерви, доки не закінчиться боєкомплект. Це не можна назвати якимось нововведенням, але у випадку з двома шестиствольними блоками саме природне охолодження дозволило створити «Дует». При цьому не довелося встановлювати громіздкі та дуже важкі системи охолодження. Разом із відсутністю електромоторів це заощадило багато місця. Застосування “Дуета” – надзвичайно цікаве видовище. Коли стовбури розігнані та установка починає працювати на повну силу, артилерійська вежа буквально випльовує лавину металу. Зблизька це виглядає настільки потужно, що навіть досвідчені моряки порівнювали її роботу з природним катаклізмом.

Флотська робота: «Дует» у справі

АК-630М-2 забезпечує протиракетний захист.

У бою комплекс АК-630М-2 став останньою лінією оборони корабля. Якщо ракета проривалася через далекобійні комплекси та підходила на небезпечну дистанцію, саме ця установка мала її зупинити. Дальність ефективного вогню — лише кілька кілометрів, а отже, на реакцію у розрахунку залишалися буквально секунди, і за цей час ракету потрібно було збити. З одного боку, про це піклуються надзвичайно чутлива станція радіолокації і система візуального спостереження, з іншого ж – система наведення і щільний потік снарядів. Великою помилкою порівнюватиме цю установку з великокаліберним кулеметом: вага снарядів становить близько чотирьохсот грамів кожен. В результаті ракета або руйнується прямо в повітрі, або відхиляється від небезпечної траєкторії.

Комплекс має велику ударну міць.

Але «Дует» застосовувався як проти ракет. Його використовували і проти літаків, і проти гелікоптерів, а за потреби навіть з надводних цілей. На відміну від громіздких артилерійських гармат, ця система реагувала швидко і могла стріляти майже без перерви, доки вистачало боєзапасу. За словами корабельних артилеристів, працювати з нею було простіше, ніж із колишніми установками: автоматика брала на себе основне, а розрахунок лише контролював процес.

«Гатлінги» та їх морський побратим

Американський мініган.

За своїм зовнішнім виглядом Дует дуже схожий на американські штурмові гатлінги, які прославилися ще за часів В'єтнаму. Пристрій у нього схожий: кілька стволів обертаються навколо загальної осі, і так само вирішується проблема з перегріванням і підвищенням скорострільності. Принципова ж відмінність у тому, що західні системи покладаються на електроприводи, а радянська конструкція робить ставку на енергію стрілянини. Різниця видається незначною, але насправді вона відіграла ключову роль.

Американська корабельна артилерія.

Електромотор вимагає живлення, контролю, а при збої зброя виходить із ладу. У свою чергу газовідвідний механізм працює рівно доти, доки на борту є боєзапас. Недоліки, звичайно ж, є, але загальна надійність тут вища: чим активніше йде бій, тим стабільніше поводиться установка. Цей інженерний феномен став однією з головних характеристик лінійки АК-630. Артилерійському комплексу, ще радянського походження, не потрібні ні електромотори, ні зайві механізми, які б зменшували його надійність.

Ще цікаве з нашого каналу:

Які мотоцикли «Урал» сьогодні випускає ІМЗ, і чому вони такі дорогі

Хоч час великих калібрів на флоті давно минув, але корабельну артилерію ніхто не забув. Вона досі вражає навіть нефахівців і вважається чи не найпотужнішою за всю історію артилерії .