Міфи радянського часу: як насправді були справи з продуктами за ГОСТом
unusual_gost_ussr1
Багато хто з ностальгією згадує часи Радянського Союзу. Особливо продукти тих днів. Часто звучать фрази про те, що раніше їх випускали строго за ГОСТом. Але чи це так було насправді? Як були справи з якістю продуктів у СРСР? І який саме ГОСТ усі без кінця згадують? Відповіді на ці запитання ви знайдете у нашій сьогоднішній статті.
1. Знаменита радянська ковбаса
Така різна радянська ковбаса.
Про радянську ковбасу вже складають легенди. Тоді, кажуть, технології дотримувалися. Ось тільки іронія в тому, що ГОСТ ніколи не прописував рецепт ковбаси та сосисок. Він лише контролював технологічну карту. А кожен виробник самостійно відповідав за рецептуру продукту. Тож ті, хто вважає, що за радянських часів усе було краще за рахунок ГОСТу, дуже помиляються.
Саме у ковбаси номер був 23 670 79. Але він лише регламентував сімдесят відсотків м'яса у складі. А яке м'ясо використовувати, кожне виробництво вирішувало самостійно. Так, в одних це могло бути м'ясо, а в інших субпродукти. Також яловичина могла бути замінена на свинину чи баранину, залежно від постачання. Тож єдиної рецептури, затвердженої державою, не було навіть за радянських часів. Просто деякі виробники були відповідальнішими і дійсно використовували м'ясо у своїх рецептах.
2. Сосиски з дитинства
Сосиски містили лише 5% м'яса.
З ковбасою начебто все зрозуміло. А що ж робили з виробництва радянських сосисок? Про них також часто із теплом згадує старше покоління. Але чи були вони такі натуральні, як нам здавалося?
Виробництво сосисок контролювалося відразу за двома ГОСТами. Цікаво, що вони допускали у складі лише п'ять відсотків м'яса. А що ж займало дев'яносто п'ять відсотків, що залишилися? До складу переважно входив меланж, субпродукти та обрізки свинини.
3. Смак дитинства
Тістечко «Картопля» мінімізувало залишки виробництва.
Багато хто з нас пам'ятає радянське тістечко «Картопля». Його особливий смак навряд чи можна з чимось сплутати. У сучасному світі ми намагаємося знайти щось подібне, але не знаходимо. Через це нам здається, що раніше робили краще, ніж зараз. Але як же справи були насправді?
Відносно знаменитого тістечка ГОСТ був ще більш розпливчастим. Справа була в тому, що це тістечко спочатку створювали для мінімізації відходів на кондитерському виробництві. До складу зазвичай входили залишки коржів, печива та бісквітів. Регламентувати якість кожного компонента практично неможливо. Отже, ГОСТ дозволяв використання будь-яких залишків кондитерських фабрик. Крем робився на основі вершкового масла. Але з того ж держстандарту цілком допускалася його заміна на маргарин.
4. Маргарин чи підробка
Бутербродний маргарин не дотримувався ГОСТу.
Цікаво, що радянський маргарин був справді не гірший за вершкове масло. Його виробництво регламентувалося номером 24057. Саме цей ГОСТ вимагав від виробників використовувати кілька видів тварин і рослинних жирів. Як такий продукт сумніватися не доводиться. Але була одна проблема.
Крім маргарину, контрольованого ГОСТом, на прилавках з'являлося бутербродна олія. Деякі плутали його з маргарином, а потім залишалися незадоволені якістю продукту. І все через те, що кількість тваринних жирів у ньому була мінімальною. Такий маргарин для бутербродів було зроблено без урахування ДСТУ.
5. Найвідоміші цукерки
Торт сильно програвав цукеркам до смаку.
Хто ж не знає торт та цукерки «Пташине молоко»? Саме за радянських часів вони були найсмачнішими. Так, принаймні вважає більшість населення нашої країни. Але чи все однозначно?
Цікаво, що торт та цукерки регламентували різні ГОСТи. Це призводило до того, що цукерки були набагато смачнішими. Для їхнього виробництва допускалося використання лише дорогого агар-агару. А для виробництва торта дозволялося використовувати желатин. Це, звичайно, позначалося на смак продукту. Як бачите, сам факт наявності ГОСТу навіть за радянських часів не був гарантом хорошої якості продукту.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Sukhoi SuperJet: чому надія та ненависть «Аерофлоту» майже не літає.
А в продовженні теми ми пропонуємо дізнатися про ласощі радянських дітей.