Кулемет MG42: наскільки ефективно стара німецька зброя у XXI столітті

Сучасні гарячі точки – справжній музей раритету зброї, як би цинічно це не прозвучало. Практика використання озброєнь часів Другої світової війни хоч і не має тотального характеру, все ще досить поширена. Протитанкові рушниці, гвинтівки Мосіна, німецькі та радянські автомати, пістолети і, звичайно ж, кулемети. При цьому одним із найпохмуріших і найпопулярніших гостей з минулого залишається німецький кулемет MG42.

Спочатку був МГ34.

Насправді, нічого дивного в цьому немає. Наприклад, старі кулемети Максим досі перебувають на озброєнні та тривалому зберіганні багатьох колишніх радянських республік. Що ж до сумнозвісної «пили Гітлера», то тут ситуація додатково ускладнюється тим, що в сучасних конфліктах найчастіше трапляються зовсім не «ті» кулемети, про які багато хто думає. Тому для того, щоб зрозуміти про що саме йдеться, спочатку доведеться заглянути в історію становлення найвідомішого німецького кулемету.

МГ42 став даунгрейдом МГ34.

Історія «Пили» розпочалася ще до Другої світової війни. На початку 1930-х років німецький вермахт отримав на озброєння єдиний кулемет MG34. Для свого часу це виявилося багато в чому проривною зброєю з безліччю переваг. Однак, при цьому німецька «тридцятьчетвірка» мала два величезні мінуси: ціна і трудомісткість у виготовленні, а також висока вимогливість до навичок оператора і якості боєприпасів. Обидві ці недоліки далися взнаки на вермахті, як тільки почалася Велика Вітчизняна війна. В результаті чого на базі MG34 був розроблений новий кулемет, цей MG42. Значною мірою новинка була результатом спрощення та здешевлення оригінальної конструкції. Власне, саме на виробництві цих кулеметів німці сконцентрували всі зусилля, починаючи з 1942 року.

Згодом кулемет адаптували під патрон НАТО.

Закінчилась війна. Німеччина опинилася під окупацією країн Антигітлерівської коаліції. Відносини США та СРСР стрімко погіршувалися. У цих умовах Штати пішли на відновлення німецької армії у Західній Німеччині. Збройним силам, що відродилися з попелу Другої світової, була потрібна зброя. На перших етапах молодий бундесвер оснащувався за принципом “з миру по нитці”. Тоді німці і згадали про кулемети MG42, що залишилися з часів війни. Однак, оскільки ФРН була «великим другом» США, зброю вирішили перевести на єдиний з американцями патрон. Так, 1959 року на світ з'явився MG-42/59 під боєприпас 7.62х51 мм НАТО. Для цього в кулеметі довелося поміняти стовбур та механізм подачі стрічки, проте на цьому зміни закінчилися…

Слідом була ще одна модернізація.

Проте сутінковий тевтонський геній був невгамовним, і в 1960 році з'явилася нова версія старого кулемету. Машинку оснастили новим полум'ягасником, новим довговічним стволом, кріпленням для оптичних прицілів, а також кількома варіантами затворів для регулювання скорострільності. Так на світ з'явився кулемет MG3, який, по суті, є продуктом не надто глибокої модернізації MG-42/59. При цьому візуально відрізнити “трійку” часів холодної війни від “сорок двійки” часів Другої світової буде непросто. За вилученням випадків, коли сучасні кулемети додатково тюнінгують пластиковим обважуванням. І треба сказати, що сьогодні MG3 цілком офіційно стоїть на озброєнні німецького бундесверу.

Саме МГ3 найчастіше зустрічається сьогодні.

Власне, повертаючись до первісного питання, можна констатувати таке. По-перше, сьогодні в більшості випадків у гарячих точках «спливають» саме MG-42/59 та MG3 переоснащені під боєприпас НАТО. По-друге, незважаючи на деяке моральне старіння, кулемет цей все ще залишається надзвичайно грізною зброєю. Особливо – в обороні. Так, сучасний MG3 важкуватий – важить майже 12 кг. При цьому довжина зброї із прикладом перевищує 1.2 метри. При цьому скорострільність зброї може досягати 1200 – 1500 пострілів за хвилину. Вогонь машинка веде натівськими патронами калібру 7.62, завдяки чому може цілком ефективно накривати цілі на дистанції від 200 метрів до 1.2 км. При цьому використовувати MG3 можна як у ручному, так і станковому варіанті.

Все ще грізна зброя.

Дивіться відео з нашого каналу про чехонь – рибку, яка смачніша за карася і зовсім не пахне тванню:

Протягом теми читайте про те, що є бойовою класикою США : гвинтівка M1917 Enfield.