У чому полягає принципова різниця між гвинтівкою та карабіном

Слова «карабін» та «гвинтівка» у російській традиції застосовуються до дуже схожої зброї. Часом настільки схожому, що виникає питання: а чи є між ними хоч якась різниця? Для того щоб відповісти на нього, спочатку доведеться розібратися в тому, звідки узялися обидва поняття і що вони позначали на зорі свого становлення.

Почалося все на зорі історії вогнепальної зброї.

Перші зразки вогнепальної зброї з'явилися у Європі ще у XIV столітті. Середньовічна ручна вогнепальна зброя була суцільно гладкоствольною, через що її точність і дальність стрілянини залишали бажати кращого. Про те, що додавання в стовбур нарізів дозволить значно підвищити ефективність стрільби інженери здогадалися ще в XV столітті. Вважають, що першопрохідниками на цій ниві виявилися німецькі майстри з Лейпцига. За іншою версією першість у створенні нарізного ствола належить майстрам з Відня. Як би там не було, нарізні стволи виявилися технологією, що обігнала свій час. Їхнє виробництво виявилося надто складним і дорогим, а тому протягом кількох наступних століть масова ручна вогнепальна зброя залишалася гладкоствольною. Нарізні рушниці виготовлялися чи не штучно, переважно для полювання.

Насправді, все досить просто.

Проте протягом XVI-XVIII століть частка зброї з нарізами поступово зростала. У різні часи та в різних країнах за такими рушницями закріплювалися різні назви. Наприклад, у Росії нарізні рушниці деякий час називали не інакше як «гвинтовими пищалями», «гвинтовими рушницями», а ще через деякий час на німецький манер – штуцерами. Коли саме до російської мови прийшло слово «гвинтівка» сказати складно.

Перша задокументована згадка цього слова сягає другої половини XVII століття. І хоча вже тоді гвинтівка мала на увазі насамперед ручну вогнепальну зброю з нарізами, офіційним терміном слова не було. Таким воно стало лише 1856 року. Як нескладно здогадатися, у російську мову назва для нарізної зброї також потрапила з німецької. Відбувається воно від тамтешнього “Gewinde”, що можна перекласти як “нарізи”, “різьба”. З того часу і до цього дня в російській традиції під гвинтівкою розуміють довгоствольну нарізну зброю для стрільби з упором прикладу в плече.

Історія йде у століття.

Що ж до карабіна, то історія становлення цього поняття також сягає сивої старовини, а саме до XVI століття. Тільки-но в Європі з'явилася вогнепальна зброя, як люди відразу ж захотіли озброювати їм кавалеристів. Однак, звертатися на коні з повнорозмірною аркебузою, мушкетом або штуцером було непросто, а іноді й зовсім неможливо. Вирішення проблеми лежало на поверхні: якщо щось надто довге, то його треба вкоротити! Тому для вершників стали виготовляти спеціальні вкорочені та полегшені моделі піхотної зброї. У Франції раннього Нового часу така зброя отримала назву «carabine», звідки згодом проникла і в інші мови, включаючи російську. При цьому коли саме вітчизняна традиція запозичила термін сказати ще складніше, ніж у випадку з гвинтівкою. Очевидно, сталося це ще XVII-XVIII століттях, оскільки у ХІХ столітті слово «карабін» цілком використовувалося.

Карабін – суть закручена гвинтівка.

Таким чином, назви «гвинтівка» та «карабін» з'явилися завдяки характерним особливостям вогнепальної зброї. Власне, з появи термінів, зміст їх змінився. Сьогодні в російській традиції під гвинтівкою все також мають на увазі насамперед довгоствольну нарізну зброю, призначену для ведення вогню з двох рук при упорі прикладом у плече. У той час як під поняттям карабін у першу чергу мають на увазі укорочену та полегшену гвинтівку (в першу чергу з укороченим стволом). До речі, саме так усі ці «іграшки» характеризує і ГОСТ, що діє, присвячений термінам стрілецької зброї. При цьому варто додати, що, як і гвинтівка, карабін цілком може бути самозарядним або автоматичним. Наприклад, американський 5.56-мм автомат М4 позиціонується саме як карабін. Інший приклад, вітчизняна “Сайга”, яка також вважається карабіном, хоча в її основі лежить автомат Калашнікова.

Карабін може бути таким.

На закінчення додамо, що в різних країнах і в різні часи під поняттям карабін могли матися на увазі і більш екзотичні види зброї. Наприклад, на початку XX століття карабіном цілком могла стати не полегшена версія гвинтівки, а «обтяжена» версія пістолета чи револьвера. Хрестоматійно відомий приклад такої зброї – штурмовий КАРАБІН Маузера 1917 року, виконаний на базі добре відомого самозарядного пістолета. Так, щодо початкової конструкції, «траншейний карабін» отримав подовжений ствол, невід'ємний приклад і збільшений магазин. Причому на стику XIX і XX століть таку зброю намагалися робити далеко не лише німці.

Дивіться відео з нашого каналу про чехонь – рибку, яка смачніша за карася і зовсім не пахне тванню:

Протягом теми читайте про те, що є бойовою класикою США : гвинтівка M1917 Enfield.