Епоха мультипланів: чому на початку ХХ століття створювали літаки з десятками крил, якщо вистачало двох

Коли на початку ХХ століття брати Райт зуміли злетіти в небеса, це стало справжнім проривом в історії людства, а цю можливість намагалися розвинути багато інженерів того часу. Однак, щоб поліпшити можливості літальних апаратів, вони далеко не завжди наголошували на якості, вибираючи акцент на кількості. У разі йдеться про кількість крил, яких часом налаштовували десятками. Так почалася недовга, але яскрава епоха мультипланів – ранніх літаків з однією з найнезвичайніших конструкцій.

Був час, коли здавалося, що чим більше крил, тим краще.

Заради справедливості, мультиплани (також використовуються назви поліплан або багатоплан) є досить широким поняттям. Технічно до них відносяться всі літаки, які мають більше чотирьох ліній крил. Проте варто уточнити, що не завжди йдеться про крило в класичному розумінні. У ряді випадків під ним розуміють крило-осередок, а сам літак більше схожий на величезну клітку або щось подібне до сучасного жалюзі. Яскравим прикладом є модель Cygnet II, створена в 1909 році Олександром Беллом, де помістилося аж 3393 осередків.

Cygnet II – рекордсмен серед мультипланів за кількістю крил.

Концепція «мультиплан» як нове слово в повітряному транспорті, що зароджується, з'явилася і мала величезну популярність на самому початку ХХ століття, коли пошук кращого варіанту літака відбувався методом проб і помилок. З огляду на те, що сьогодні такими конструкціями ніхто не зачарований, стає ясно, що вони не прижилися, хоча спроби впровадити цей тип літального апарату робилися ще понад чверть століття. Більше того: за інформацією редакції novate.ru, переважна більшість мультипланів були настільки невдалими, що не могли навіть відірватися від землі, і лише одиницям це справді вдавалося.

Період мультипланів був швидким, але яскравим та незвичайним.

Було кілька людей та машин з купою крил, що залишили слід в історії. Найяскравішим шанувальником ідеї мультиплану виявився інженер з Англії Гораціо Фредерік Філліпс, який, народившись ще в 1845 році, любив небо ще до того, як це стало мейнстримом завдяки братам Райт. Цікаво, що перший проект мультиплану він створив на папері дуже рано, 1866 року, але той концепт далі задуму не пішов.

Один із ранніх проектів багатоплану Філіпса.

Вперше ж побудувати досвідчений зразок він зумів до 1893 року, і цей мультиплан, відомий як Phillips Flying Machine, мав півсотню площин, які складали величезне крило розмірами 2х6 метрів. Найдивовижніше, що ця монструозна конструкція справді піднялася в повітря, щоправда, літала на прив'язі і по колу, але розвивала швидкість 65 км/год. Наступні 10 років пішли на доведення до розуму Multiplane № 2, який мав підняти у повітря людину. Існує непідтверджені дані, що та машина з 32 крилами таки пролетіла 25 метрів, але офіційно цей політ так і не визнали.

Один з найвідоміших мультипланів Філіпса, який начебто полетів.

На цьому Філліпс не зупинився: його третій прототип виявився невдачею, а ось четвертий пролетів 150 метрів, ставши визнаним піонером у британській авіації багатопланів. Причому крил-комірок там було справді багато – близько 200 одиниць. Але й це було не рекордом, адже досягнення Філліпса в кількості крил примудрився побити ще 1907 року інший відомий винахідник. Ним був Олександр Белл, який увійшов в історію створенням телефону – саме його, згаданий раніше Cygnet II, продовжує утримувати рекорд за кількістю крил на одному літаку.

Літальний апарат із 200 крилами-комірками – норма для початку ХХ століття.

Ось тільки Cygnet II за всієї своєї монструозної конструкції, мабуть, виявився її ж жертвою – мало того, що він був погано керованим, так ще й просто розпався в повітрі під час одного з тренувальних тестів. Була й маса інших винахідників та моделей, які за рахунок кількості крил намагалися створити ідеальний літальний апарат. Однак це було банально не потрібно, адже той же літак Райтов був біпланом, і саме ця конструкція стала вважатися оптимальною на той час, ще й будувалася дешевше. Тому мультиплани за наявності деяких успіхів так і залишилися дивним концептом ранніх авіаконструкторів.

Хочеш дізнатися більше про щасливіший літак, який став майже безсмертним? Тоді читай: Чому для застарілого кукурудника АН-2 так і не спромоглися створити заміну