Яким було радянське пиво, і чому напій викликає ностальгію досі

Чому в СРСР пиво було набагато смачнішим, ніж зараз?

У наш час сучасне пиво вважають менш смачним через незрозумілий склад, смак і колір. А ось за часів Радянського Союзу цей алкогольний напій вважався одним із найсмачніших. Його навіть не соромно було показати у художньому фільмі. Наші батьки досі згадують смак радянського пива з ностальгією, але чому? Що ж було такого особливого у цьому пінному напої?

1. У СРСР існувало кілька видів освіжаючого напою

На початку 20-х стали змінювати технологію виробництва пива.

У нашій країні напої з хмелю навчилися виробляти ще за дореволюційних часів. Проте за часів Радянського Союзу вимоги до виготовлення змінилися. На початку 20-х років пивоварні заводи перейменували та передали під опіку приватників. Уряд на офіційному рівні дозволив виготовляти слабоалкогольні напої та масово продавати їх у країні. Більше того, пиво могли виготовляти індивідуальні підприємці. Із цього моменту почали активно розвивати технологію виробництва. Найцікавішою виявилася німецька та англійська, проте й вони вимагали коригування. В результаті в СРСР з'явилося кілька видів пива, які відрізнялися за смаком. До початку 30-х років влада затвердила лише чотири види, які повністю відповідали радянському ГОСТу — це світле номер 1 та номер 2, слабоалкогольне, темне та чорне. До світлого пива належало легендарне «Радянське» та «Жигулівське». Ці напої були одними з найулюбленіших у радянських мешканців.

2. Простата рецептури радянського напою

До складу напою входили лише натуральні інгредієнти.

Державні та приватні броварні дотримувалися суворих правил, встановлених згідно з ГОСТом. Саме це робило радянське пиво простим та передбачуваним. Основними компонентами напою були вода, хміль, солод, цукор і в поодиноких випадках інші злаки та мед. Саме радянське пиво через свою доступність створювало затишну атмосферу у колі друзів.
Напій продавали на розлив та в магазинах, а також у пивній, де збиралися радянські люди для спілкування. Такі зустрічі зараз у радянського покоління асоціюються із безтурботним життям та молодістю.

3. «Жугулівське» – популярний сорт радянського пива

Найпопулярнішим сортом було світле пиво.

У СРСР було розроблено сорт світлого пива, який був доступний для покупки будь-якого громадянина. Однак напій запам'ятався росіянам своїм неповторним карамельним смаком з легкою гіркуватістю.
Насправді пиво цього сорту має багату історію. Вперше воно було зварене у Тольятті на пивзаводі «Жигулівський. Сталося це у середині 30-х років. Сорт виводили за класичною технологією, але з використанням сучасних для тих часів технологій. Напій готувався при низькій температурі, завдяки чому він отримав відомий у всій країні смак. Цей стиль почали впізнавати навіть в інших країнах, варто було лише один раз скуштувати напій. Вважається, що саме «Жигулівське» стало справжнім символом епохи Радянського Союзу.

4. Нові інгредієнти у радянському напої

Не всі експерименти з пивом були успішні – старі сорти залишилися затребуваними.

На початку 50-х років радянські технологи замислилися над створенням нових сортів. Головним завданням було створити «м'якший» пінний напій. Його намагалися виготовити за допомогою додавання нестандартних інгредієнтів. Так, у СРСР з'явилося у продажу пиво з ялівцем, хвоєю, соєю та подрібненим рисом.
Також фахівці намагалися продовжити термін придатності, оскільки класичний напій у пляшці зберігався не більше як сім днів. У цей час була розроблена технологія, яка дозволяла точно виміряти фортеця. Нині цей метод уже не використовують – він застарів. У СРСР фортецю вимірювали з допомогою маси. Вважалося, що чим більша щільність, тим міцніше напій. Приміром, «Жигулівське» мало фортеця трохи менше 3%.

5. Поява нової тари для напою

Олімпіада сприяла створенню нової тари для пива.

До 70-х років пиво в СРСР продавали на розлив у магазинах, пивних чи бочках. Рідше зустрічалося у пляшках. А ось до Олімпійських ігор у країні з'явилися бляшанки з пінним. Щоправда, тара була вигадана вимушено. Справа в тому, що радянське Міністерство зовнішньої торгівлі закупило в Німеччині апаратуру для розливу пінного, а потім стало зрозуміло, що радянські скляні пляшки не годяться для цього. Тоді було ухвалено рішення закупити баночки в Японії, але вони не підходили до лінії розливу. Тоді радянські фахівці виготовилися з алюмінію. Перше пиво в банках отримало назву «Золоте кільце». Воно коштувало 60 копійок – це була дуже висока ціна. За ці гроші можна було купити 1.5 літри на розлив.

6. Радянське пиво у кінематографії

Радянське пиво часто показували у кіно.

У фільмах часів СРСР докладно показано, як люди ставилися до пінного напою. Наприклад, у комедії «Не може бути» В'ячеслав Невинний популярно пояснює своїм покупцям, що пиво не може занапастити людей. А в іншій радянській комедії «Кавказька бранка» троє знаменитих друзів апетитно вгамовують спрагу за допомогою хмільного напою прямо на міських вулицях. Любив попити радянського напою та Штірліц у військовому фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни».
У ще одному радянському фільмі “Москва сльозам не вірить” головні герої вживають пиво. Причому пляшок на столі у них коштує чимало. Але найбільший епізод із пивом, мабуть, показав режисер Володимир Меньшов у комедії «Кохання та голуби». Дядько Митя, баба Шура та Василь на пірсі з апетитом п'ю пиво на розлив під пісні Володимира Висоцького.

А ось ще цікаве відео з нашого каналу:

Переосмислення МіГ-29, що перевершило оригінальну модель майже за всіма параметрами

Люди, які виросли за часів СРСР, вважають, що вони мали смачне не лише пиво, а й різні страви. Щоправда, сучасна молодь зараз ці смакові уподобання не зрозуміє — пельмені з оцтом та ще 6 страв, які їли в Союзі, а сьогодні ця їжа видасться дивною.