Три книги Володимира Винниченка, які ви полюбите
28 липня 1880 року у місті, яке сьогодні носить назву Кропивницький, народився Володимир Винниченко – один з найпопулярніших українських письменників початку XX століття й один з найвпливовіших політичних діячів свого часу.
Поза "музейним" образом зі шкільної програми Володимир Винниченко — насправді харизматичний белетрист, який вмів розповідати яскраві історії та прославився як автор глибоких психологічних драм. У нашій добірці — романи і п'єси Винниченка, які ви точно полюбите.
Реклама.
"Записки кирпатого Мефістофеля", 1917
1916 року, за рік до того, як очолити Генеральний секретаріат Центральної ради, Винниченко закінчує та публікує "Записки кирпатого Мефістофеля" – свій головний роман, який і сьогодні шокує, захоплює і провокує. Як пише в анотації до роману видавництво "Віхола", яке видало “Записки Кирпатого Мефістофеля” у 2023 році у своїй популярній серії "Неканонічний канон", “Записки…” — це насамперед роман морального експерименту, у якому чи не вперше в українській літературі відверто аналізуються стосунки між чоловіком і жінкою.
Події в романі відбуваються у Києві, а оповідь ведеться від обличчя головного героя, успішного адвоката, “гравця у життя” Яківа Михайлюка на прізвисько “Кирпатий Мефістофель”. Перед нами герой, яких до того ми фактично не бачили в українсьій літературі: Кирпатий Мефістофель крутить роман із дружиною свого друга (хто бат ько її сина Адрійка, Яків чи її чоловік, невідомо), закохує в себе випадкову жінку Клавдію Петрівну, яка зрештоб вагітніє, але Яків не прагне стати батьком, наполягає на аборті… Захопливий і складний, роман Винниченка чи не вперше в українській літературі так відвепрто поршуує теми морального вибору, вільних стосунків між чоловіками та жінками, аборту.
"Чорна Пантера і Білий Медвідь", 1911
“Чорна Пантера і Білий Медвідь” — п'єса, написана Володимиром Винниченком 1911 року. Її перша театральна постановка відбулася в 1917 на сцені Молодого театру у Києві, режисером був Лесь Курбас, а сценографом – художник Михайло Бойчук. ЇЇ активно ставили і в Європі, також “Чорна Пантера і Білий Медвідь” ставала основою для кіноекранізацій.
В 1917 році, коли Курбас взявся за постановку п'єси Винниченка, сотанній був дуже популярним автором і драматургом, і йогоо імя на афіші обіцяла виставі успіх. У пєсі йдеться про конфлікт митця та обовязку, митця та суспільства, а основна драма розгортається між Корнієм (Білий Медвідь) та його дружиною Ритою (Чорний Медвідь). Корній бачив основний сенрс життя у мистецтві та у створенні нової картини, тоді як його дружина прагне тільки одного — врятувати від хвороби їхнього маленького сина. На жаль, фінал п'єси, хоча і філософський, проте трагічний.
Сьогодні, через понад 100 років після створення, ця образна і психологічна п'єса Винниченка сприймається сучасно та свіжо.
"Лепрозорій", 1938
Останні 15 років свого життя, з 1936 року, Винниченко жив на півдні Франції, у красивому й зеленому містечку Мужен, схованому між Ніццою та Каннами. Там, на віллі, український пиьсменник та політичний діяч прожив 15 років разом з дружиною, вирощував овочі у власному саду та сповідував здоровий спосіб життя, у який дуже вірив. Саме там у 1938 році він написав оповідання “Лепрозорій”.
Його головна персонажка Івонна Вольвен – героїня зовсім нового часу. Івонна, донька теслі, працює з родиною на фермі поблизу Канн. Щоб заробити грошей та придбати трактор, вона вирушає до Парижа і випадково знайомиться з професором медицини Матуром, який вражений не лише її вродою, але й неординарністю, інтелектом, тим, що вона харчується виключно сирою рослинною їжею. Він влаштовує дівчину медсестрою до матері магнатів Пужеролів, щоб викрити того, хто отруює мільйонерку. В образі Івонни можна проследіти багато рис, які було притманані самому Винничено, зокрема, його любов до рослинною їжі та філософії конкордизму.