За якими процедурами радянські жінки ходили до перукарень, і що за сюрпризи їх там чекали

«Дефіцит – дефіцитом, а бути красивою ніхто не заборонить», – саме так міркували радянські жінки, які щосили намагалися виглядати модно, стильно, доглянуто, навіть незважаючи на те, що в країні був далеко не найпростіший період. Про те, як громадянки наводили красу і які на них чекали сюрпризи, – далі у статті.

Радянська перукарня. Фото: i.pinimg.com.

На жаль, Радянський Союз не міг похвалитися розкішними б'юті-салонами з величезним розмаїттям косметичних засобів та процедур доступних зараз. Однак послуги зі зміни образу надавали звичайнісінькі перукарні, майстри яких охоче бралися за будь-який експеримент. Та ось тільки результат не завжди виправдовував очікування і міг спричинити ряд непередбачуваних наслідків, іноді й зовсім плачевних. Але, як кажуть, краса потребує жертв. Втім, давайте згадаємо, як це було, адже в перукарнях можна було не лише змінити зачіску та зробити манікюр, а й поговорити про життя, знайти подруг за інтересами і навіть придбати парфум чи туш.

1. Які послуги надавали радянські перукарні

У радянських перукарнях надавали досить велику низку послуг. Фото: i.pinimg.com.

Незважаючи на те, що жити за часів СРСР було не так просто, радянські перукарні надавали досить велику низку послуг як жінкам, так і чоловікам, а іноді навіть дітям. До списку входили чоловічі стрижки від класичних до модельних і під машинку; жіночі – з урахуванням усіх побажань та запропонованих варіантів, а було їх не так вже й багато: від класичних до каскаду, каре та «стильних» на ті часи коротким. Були і дитячі стрижки з урахуванням віку дитини та її особливостей.

За часів Радянського Союзу, незважаючи на дефіцит та непрості часи, можна було в перукарні зробити не лише фарбування, зачіску, укладання, а й завивку. Фото: bing.com.

Також у перукарнях пропонувався догляд за бородою та вусами (гоління небезпечною бритвою із застосуванням гарячого рушника та густої піни, а також корекція – надання форми та підрівнювання). До того ж у прейскуранті можна було знайти не тільки популярну на ті часи хімку і укладання, а й начоси, що користуються величезним попитом перед святами. Було і фарбування в один тон (використовувалася фарба «Горобина», басма, хна), і освітлення волосся та тонування сивини. Маски з яєць, кефіру, реп'яхової та касторової олії, ополіскування оцтом, миття голови з використанням вітчизняних шампунів та бальзамів – також користувалося популярністю серед радянських жінок.

Послуги були на будь-який смак та гаманець. Фото: bing.com.

Крім того, радянські чоловіки і жінки охоче ходили і на лікувальні процедури, що включають масаж голови для стимуляції росту волосся, втирання спеціальних лосьйонів, лікування лупи і т.д. Також перукарні пропонували і косметичні послуги, такі як фарбування брів і вій, догляд за обличчям (різні маски та парові ванни); манікюр та педикюр, а також епіляція обличчя за допомогою пінцету чи нитки.

Для комфорту зали були поділені на чоловічі та жіночі зони. Фото: rbth.com

Як правило, для більшого комфорту зали в перукарнях були поділені на зони: чоловіча, жіноча та дитяча. Потрапити до майстра можна було за записом або талоном, якість послуг варіювалася від майстерності спеціаліста і цін на послуги. Атмосфера, що панує всередині досить непогано мала, тому за бажання можна було відпочити, погортати журнал «Робітниця», почитати газети або подивитися на стенди із зразками новомодних стрижок і укладок (тільки в елітних перукарнях).

2. Аромат за п'ятнадцять копійок

Радянський автомат з парфумами. Фото: google.com.

Вийти з радянської перукарні запашним – свята справа. Пов'язано це було з тим, що дозволити собі цілий флакон (або кілька) парфумів міг не кожен, а от пахнути смачно – хотілося всім. Тому багато чоловіків і жінок користувалися спеціальним автоматом з парфумом, що стоїть на вході до перукарні. Нагадував він телефонну будку, на якій було дзеркало і апарат, що розбризкує аромат від популярного на той час «Шипра» до «Червоної Москви» та «Польоту». Коштувало це задоволення п'ятнадцять копійок, не так уже й дешево для радянських громадян, проте результат перевершував всі очікування, адже шлейф, що тягнеться по п'ятах, залишав по собі ще довге нагадування, яке навіть на свіжому повітрі вивітрювалося не відразу.

3. Якими були наслідки

Іноді результат не виправдовував очікування. Фото: pinterest.com.

Іноді через недосвідченість майстрів багато жінок буквально вибігали з перукарень зі сльозами на очах. І добре, якщо це була лише парочка порізів на пальцях, все ж таки краще, ніж перепалене волосся під час фарбування або хімчисткою завивки, які відвалювалися на очах, залишаючись у руках перукарки. Пов'язано це було з тим, що перекис водню та інші косметичні засоби, вступаючи в реакцію один одного, давали абсолютно інший результат, причому реально плачевний. Та ось тільки проблема в тому, що ні перукар, не сам заклад не несли за наслідки жодної відповідальності, адже на все була одна відмовка «хто ж знав, що так буде» і далі просто все розводили руками, окрім громадянки, яка прийшла за кардинальними змінами.

Деякі перукарки любили ставити експерименти. Фото: google.com.

І тут саме собою напрошується питання, невже за радянських часів перукарки були настільки безрукими, що не могли нормально пофарбувати клієнта чи зробити хімічну завивку на совість? Відповідь проста – вся справа в тому, що у зв'язку з дефіцитом і нікчемною різноманітністю фарб, багато перукарів любили експериментувати, тому часто вдома готували фарби власного виробництва, додаючи урзол, який насправді призначався для фарбування шкіри та хутра на виробництві. А скільки ще було таких креативних особистостей, які змішували все, що завгодно – нікому не відомо.

4. Під впливом моди

Радянські жінки також піддавалися модним віянням. Фото: bing.com/images/search.

Споконвіку, кожна жінка прагнула до того, щоб завжди і скрізь виглядати на мільйон, тому багато жінок слідували модним тенденціям, незалежно від того, в яку епоху вони жили. Винятком не стали і радянські красуні, які любили наслідувати вітчизняних та зарубіжних актрис, що мелькають на екранах телевізорів. У результаті більшість поголовно виходила з перукарні радикальними блондинками або пекучими брюнетками, не гидували і хімічною завивкою з пишними кучерями, а також бабетою та стрижкою сесон.
За модою гналися навіть ті, хто не міг дозволити собі похід до перукаря.

За радянських часів жінки йшли нарахні хитрощі, щоби бути красивою. Іноді такі лайфхаки оберталися трагедією. Фото: sun9-59.userapi.com.

Тому жінки примудрялися в домашніх умовах освітлити волосся за допомогою перекису водню, а також самостійно зробити завивку. Багато хто примудрявся використовувати пиво, цукрову воду і навіть рентгенівські знімки, розчинені в ацетоні як стайлінг для волосся. І поки перші накручували саморобні бігуді на пасмі, змочені пивом чи цукровою водою, інші – фіксували зачіски за допомогою пекельної суміші з ацетону та рентген знімків. Були й ті, хто використовував паяльник замість плойки, особливо на ура йшов дев'ятнадцятимиліметровий – з ним локони виходили фантастично рівними, пружними та красивими.

5. Клуб для дозвілля

У перукарні жінки приходили попліткувати і відпочити. Фото: i10.fotocdn.net.

Найчастіше, радянські жінки ходили до перукарні не лише для того, щоби поправити зачіску чи оновити манікюр, а й заради спілкування. Більшість обговорювала новини, події в країні та життєві проблеми не лише з перукаркою чи манікюршою, а із сусідкою по кріслу. У результаті за час процедури громадяночки дізнавалися багато нового і цікавого, ділилися враженнями, обговорювали рецепти, заготівлі на зиму, покупки, відпустку, дозвілля, сукню, куплену сусідкою, планували наступні візити і звички, перемивали кістки або спільним знайомим, або колегам і родичам. Як кажуть, все у найкращих традиціях.

У наступній статті читайте про те, навіщо радянські громадяни вишиковувалися в кілометрові черги , жертвуючи вільним часом і сном і чому більшість цих речей вважалися справжнісінькою розкішшю.