Мультфільм «Планета скарбів»: сюжет та відгук
Важко повірити, що цей мультфільм уважали невдалим.
Мультфільм, що вийшов у 2002 році, став одним з головних провалів студії Disney. Робота постійних напарників Джона Маскера та Рона Клементса (до цього вони разом зняли «Русалочку» та «Аладдіна») навіть не окупила виробничий бюджет, а потім про неї надовго забули. Нова хвиля популярності «Планети скарбів» почалася лише останніми роками — мабуть, на тлі ностальгії з мультиків із відеокасет.
Ми не розбиратимемося в причинах провалу, а просто нагадаємо, чому цей шедевр варто подивитися як дітям, так і дорослим.
Про що мультфільм «Планета скарбів»
Джим Хокінс змалку любив історії про космічних піратів. Коли він підріс, то став справжнім шибеником, який регулярно потрапляє до рук служителів закону. У героя виявляється карта, яка може призвести до скарбу капітана Флінта. Разом з другом своєї мами Джим наймає команду та корабель і вирушає у подорож. Але серед їхніх супутників виявляються пірати.
Чому «Планету скарбів» варто подивитися
1. Це нова версія знайомої історії
Приємно згадувати, що колись студія Disney випускала не тільки безпечні та безликі ремейки та сиквели своїх же робіт (хоча варто згадати, що «Аладдін» та «Русалочка» отримали по кілька продовжень). «Планета скарбів» — не просто переосмислення пригодницької книги «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона, а шалена фантазія на цю тему.
Сюжет загалом копіює класику, але Джим тут ганяє на дошках, а пірати виявляються кіборгами. Автори зовсім не соромлячись переписують історію, щоб зробити її динамічнішою та яскравішою: доктора Лівсі та сквайра Трелоні роблять одним персонажем, а замість капітана Смоллетта — жінка. Але ні в кого мова не повернеться сказати, що її додали «для галочки» — це один із найкрутіших персонажів мультфільму.
Та й сама історія про скарби пов'язана з просторовими порталами, а персонажам доводиться рятуватися від катастрофи всієї планети. Такі повороти не може передбачити навіть шанувальник Стівенсона.
2. Тут багато ретрофутуризму
Якщо не бачити жодного кадру з мультика, можна подумати, що це буде типова сучасна версія сюжету. Герої повинні носити скафандри, літати на ракетах та стріляти з бластерів. Але це зовсім не так. Перенісши дію в космос, автори залишили атмосферу старих фільмів та книг про піратів. Космос тут борознять галеони, хіба вітрила в них незвичайні. Офіцери носять класичні мундири, а Джим драїть палубу простою шваброю.
Але найкрутіше дизайн різних роботів і андроїдів. Так, у Джона Сільвера тут не просто дерев'яна нога, а технологічні девайси, а Бен Ганн взагалі перетворився на робота. Але це машини, близькі до якогось стимпанку: вони все риплять, дзижчать, а всередині крутяться шестерні.
Звичайно, у всьому, що відбувається, немає жодної логіки з погляду науки. Але ж ми не для того дивимося кіно про піратів.
3. Картинка вражає досі
Візуальний ряд “Планети скарбів” – окремий вид мистецтва. Це 3D-анімація, яка зберігає яскравість та теплоту класичних мальованих мультфільмів. Вся справа в особливій технології, за допомогою якої об'ємні моделі перетворювали на олдскульні кадри.
Автори явно усвідомлювали, наскільки гарний твір вони створюють, тому додали в дію багато загальних планів і картинок: космопорт у вигляді півмісяця, космічні кити, що летять. А момент, коли корабель героїв затягує у чорну дірку, просто заворожує.
В основному сюжет вражає як різноманітність інопланетних форм (особливо пірат, у якого голова виявляється окремою істотою), так і динаміка постановки. У моменти погонь і зовсім здається, що це справжня зйомка камерою настільки чітко збудований рух і зміна ракурсів.
4. У сюжеті є й сімейна тема
Здавалося б, всього перерахованого вже достатньо, щоби насолодитися «Планетою скарбів». Але історія ще дивовижним чином незвичайно розкриває самого Джима. У книзі це був просто добрий хлопчик, який дорослішає під час подорожі. У мультику юнак, який виріс без батька, знаходить у Сільвері приклад для наслідування.
Через спілкування з ним підліток розуміє, як знайти баланс між своїми мріями та вірністю близьким людям. Для дітей ця історія буде чудовим прикладом пошуку себе. Для дорослих це спосіб зрозуміти нове покоління або згадати свою юність — звичайно, без космічних кораблів, але з яскравими мріями.